Низько схиляю голову перед талантом  мудрої людини Валентина Якимовича Василенка.  Як доречні  та  необхідні сьогодні його твори, саме зараз і саме для нас, молодого покоління, щоб юність вивчала,  пам’ятала та передавала своїм дітям любов до творчості Великого Українського Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, бо тільки той,  хто шанує і пам’ятає своє минуле, має право на майбуття.

Суверену не подобает поднимать войско в атаку, а вождю не подобает начинать войну
(Сунь-цзы IV век д.н.э.)
Кто не знает, что рыбку можно ловить даже руками в мутной воде. Так и российские СМИ в мутном потоке лживой информации держат на крючке обывателей, внушая им, что Россия ведет в Украине справедливую войну против американцев и украинских фашистов. Ведь именно так пленные российские солдаты поясняют свое присутствие в нашей стране.

Як завжди, у першу неділю жовтня, українські педагоги відзначали своє професійне свято. Як завжди, діти та батьки вітали наставників, дарували букети, дякували за їхню працю. Хочу і я навздогін висловити свою думку з цього приводу.

(Отзыв на статью Аси Мариненко «Долой мат!» в №23 от 05.06.2014 г.)
В какое же время живет человечество! ХХІ-й век, его начало. Век мата, ругани, и что самое страшное - убийства. И как дальше будет - неизвестно, но мат был, есть и будет. В советские времена он тоже был, но больше в анекдотах, а друг с другом – изредка.

22 травня у нашому місті святкують храмовий день у Свято-Миколаївському храмі. 20 років промайнуло з часу створення нової будівлі церкви, змінювалися настоятелі храму, проте сила віри не покидала людей.
З благословення єпископа Дніпропетровського та Запорізького Гліба в 1990 році була зареєстрована православна громада. Тоді на пожертви віруючих людей придбали приватний будинок, який переобладнали під тимчасовий храм, де відбувалися богослужіння. У тому ж 1990 році почалося будівництво церкви на честь святителя Миколая. З великим бажанням парафіяни взялися за благоустрій нового Божого дому. Допомагали, хто чим міг, - і вже за короткий час золоті куполи з хрестами звелися в небо.

З великим задоволенням і радістю дізнався з «БН», що жителі Василівки-на-Дніпрі мають намір увічнити пам’ять великого Тараса спорудженням пам’ятника в селі з нагоди 200-річчя з дня його народження.
Безперечно, цей усвідомлений патріотичний порив у наш нелегкий час боротьби за шевченкові Волю і Правду є подвигом сільської громади і їхнього поводиря Наталі Пасько.