Ну що, любі мої, знову чухаємо потилиці: знову нас обдурили? Казали: «Знижуємо ціну на газ», а потім… То якийсь «коефіцієнт нормальної температури» вигадали, а тепер от – «за доставку».

Дмитро Дубілет, Михайло Федоров, Яніка Мерило – саме з цими прізвищами у суспільства нині асоціюється славнозвісний процес діджиталізації, про який говорили в команді Президента під час  передвиборчої кампанії, а зараз почали активно втілювати. Як на мене, підібралася досить потужна команда з професійним бекграундом.Один Дубілет чого вартує! Я сама для себе називаю його українським Стівом Джобсом, навіть Міністр цифрової трансформації назвав його генієм.

В Україні цього року великий «врожай» на вибори. Щойно закінчилась боротьба за президентське крісло, як розпочалася позачергова гарячка за депутатські, обумовлена відсутністю коаліції.

На жаль, такі реалії сучасної медреформи, яка за своїм задумом мала би бути успішною та максимально ефективною.

Колись вибори були «святом». Ми не розуміли, що вибори – це вибір, адже кидали до урни один папірець з єдиним прізвищем. І це говорило про нашу зомбованість, бо влада переконувала народ, що саме ця людина поведе нас до «світлого майбутнього». Довела…

Ми напередодні важливої політичної події – виборів. Легендарний борець за Україну та її долю Герой України Левко Лук’яненко (на жаль, уже покійний) радив виборцям завжди обирати моральну та порядну людину, яка б дбала про Україну, а не про своє збагачення. 

Завтра синельниковцы будут отмечать 27-ю годовщину Независимости и в скором времени, в сентябре, 150 лет со дня основания Синельниково. Много это или мало для города и отдельной личности?
 

22 червня громадськість міста, району вшановувала пам’ять жертв Другої світової війни. Були покладені квіти до монументів, запалені лампадки, пролунали слова пам’яті тих, хто ціною свого життя на довгі роки здобув мирне небо для нащадків.

Кожен район вирізняється чимось з-поміж інших. Головною окрасою Синельни-ківського є найкоштовніша українська оздоба – Дніпро, а предметом гордощів – символ козацької доби – поріг Ненаситець, згадуваний майже в усіх українських історичних романах («На брата брат» Ю. Мушкетика, «Святослав» С. Скляренка, «Плач Ненаситця» К. Пісоцького…). До часу дрімає він під товщею води, пригадуючи історичну минувшину ще з часів сотворіння світу…

Напередодні минулих травневих свят у ВСК „Україна” відбулося друге народження важливого для господарства та села в цілому соціального об’єкту – їдальні. Минулої п’ятниці після капітального ремонту вона вперше відчинила свої двері та вразила гостей як інтер’єром та дизайном, так і стравами кулінарів.