Ці чарівні усміхнені жінки – викладачки Миролюбівської філії Шев’якінського профтехучилища №74. Майстер виробничого навчання Марія Дмитрівна Астахова, викладач математики Світлана Юріївна Ашурова, викладач гуманітарного циклу Надія Василівна Жулай та директор філії Інна Григорівна Савельєва наче справжні матусі піклуються про своїх дорослих і самостійних учнів. Зі святом, шановні!

Після тривалої понад піврічної перерви 1 вересня школярі знову повернулися у навчальні заклади. Ось і третьокласник СЗШ №3 Гліб Зейналов цього дня радіє зустрічі зі шкільними друзями.  

Скільки ще вирвуть з отих 115-ти відбірних пухнастих жовтогарячих та лимонних чорнобривців, які висаджували працівники ВО ЖКГ напередодні Дня Перемоги у парку Слави та на Центральній площі міста?

Напередодні травневих свят працівники Синельниківської райдержадміністрації навели лад на прилеглій до адмінбудівлі території.

Саме такий невдовзі з’явиться у центрі Новогнідого. А сьогодні працівники ЖКГ «Раївське» розчищають для майбутніх липових насаджень територію, де колись був старий парк з такими ж старими тополями.

Нещодавно маленькі козачата 2-А класу ЗОШ №1, подорожуючи рідним краєм, поринули у цікавий світ професій. А саме побували на кондитерській фабриці «Міленіум» м. Дніпра.  Діти дізналися про історію виникнення та технологію виготовлення  шоколаду, а також змогли на власні очі побачити сам процес народження улюблених солодощів. Спостерігали, як на фабриці витримуються всі температури і тимчасові інтервали, що робить шоколад справжнім солодким шедевром.

С(Ф)Г „Рой” сьогодні має найрозвиненішу свинарську галузь на Синельниківщині. Вирощують  хрюшок високих категорій, на які стоїть черга не лише Дніпропетровських м’ясокомбінатів, а й з інших областей. 

До об’єктива редакційного фотоапарата потрапили чарівні україночки з танцювального колективу «Веселка» Славгородського центру дитячої творчості – керівник Ніна Іванова.

Як гній  годує землю гумусом і створює додаткові робочі місця

Загони родючості – давно забуте словосполучення. А ще якихось 30 років тому його знав кожен агроном, кожен голова колгоспу, через нього не раз лаялись з начальником райсільгоспхімії та отримували наганяї від секретаря райкому (також забуті поняття).

Дні прощання зі школами, рідними та затишними стінами, гомінкими коридорами, щирими друзями та добрими наставниками-вчителями вже відшуміли.