Сьогодні уже нікого не здивуєш тим, що селянські фермерські господарства все частіше займаються не лише традиційним рослинництвом чи тваринництвом, а і переходять до поглибленої переробки вирощеної своїми руками продукції. Не стали відставати від сучасних тенденцій і замирівці, наважившись на досить оригінальний крок – смажити насіння соняшника.

День працівників сільського господарства насправді є святом всенародним, бо життя неможливе без хліба на столі. Тим більше, для Синельниківського району, де основу економіки складає сільське господарство.

Двадцять п’ята сесія Синельниківської райради спільно з засіданням колегії РДА пройшли на незвично високих тонах і дуже часто нагадували пошук „крайнього”. Адже хтось же повинен відповідати, наприклад, за несвоєчасну  наладку газової автоматики у шкільних котельнях, за непрацюючий котел  у Раївській школі-інтернаті, за безгоспні газопроводи на шкільних подвір’ях, за поламані шкільні автобуси і т.д. На думку голови РДА Юрія Мартиненка це, безперечно, доповідач – завідуюча райво Алла Юрцевич (на фото). Бо керівники такого рангу мають „швидше переставляти ноги”.

Справа в тому, що медпункт у нас є, і медпрацівник також. А от ліків бодай якихось – немає. Прийдеш на прийом, тиск зміряють, рецепт випишуть і їдь до Синельникового за призначеними ліками. А хіба пенсіонеру по кишені наїздитися до райцентру, наймаючи машину? Невже не можна доставляти в Водяне хоча б найбільш необхідні ліки?

В матеріалі «Як бути з ходовими вогнями?» («БН», №43 від 24.10.2013 р.) група пенсіонерів-автомобілістів просили роз’яснити, як власникам стареньких вітчизняних легковушок обладнати свої транспортні засоби ходовими вогнями.

Ще з початку осені почали звучати скарги людей щодо затримок соціальних виплат – лікарняних, «дитячих», декретних, допомоги по безробіттю тощо. Вже в сере-дині жовтня, за повідомленнями ЗМІ, заборгованість по нашій області сягнула в цілому 75,8 мільйонів, майже 120 мільйонів – в столиці, 96 млн. – на Донеччині.

На протяжении ряда лет сельхозпроизводители предпочитают использовать жидкие комплексные удобрения, обладающие высокой эффективностью в посевах любых культур во всех регионах. Еще в советские времена  КАС и ЖКУ повсеместно вносили на колхозных полях, и именно после их применения  подсолнух «выстреливал» по 40 центнер с гектара. Результат для многих недосягаем даже сегодня, несмотря на использование  семян супергибридов и применение современной техники. И вот сейчас есть шанс вернуть эти технологии на наши поля, гарантируя рентабельность сельхозпредприятий.

Дві трагедії, які сталися цього року в Дніпродзержинську та Львові, змусили всіх з особливою гостротою відчути проблему незакритих каналізаційних люків, які становлять небезпеку для будь-якого перехожого, а тим більше для дитини.

Чи дійсно генетична інженерія небезпечна для людини та довкілля? Чому в Україні поки що не зареєстрований жоден ГМ-продукт? На вирішення яких проблем чекають від біотехнології сьогодні  та в перспективі? Аргументовані відповіді на ці та інші питання журналістам давали Борис Сорочинський, експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук, та Оксана Романюк, представник Комітету з біотехнології Європейської Бізнес Асоціації, в ході «круглого столу», який  18 жовтня 2013 р. відбувся у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.