Чи дійсно генетична інженерія небезпечна для людини та довкілля? Чому в Україні поки що не зареєстрований жоден ГМ-продукт? На вирішення яких проблем чекають від біотехнології сьогодні та в перспективі? Аргументовані відповіді на ці та інші питання журналістам давали Борис Сорочинський, експерт Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, доктор біологічних наук, та Оксана Романюк, представник Комітету з біотехнології Європейської Бізнес Асоціації, в ході «круглого столу», який 18 жовтня 2013 р. відбувся у прес-клубі Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.
Генетична або генна інженерія - це технологія змінення геному живих організмів шляхом переносу в них генів від інших організмів або вилучення небажаних генів. Таким чином вдається змінювати генетичну інформацію, цілеспрямовано створювати нові молекули ДНК, які здатні розмножуватися в клітині господаря та здійснювати контроль за синтезом необхідних метаболів клітини. Іншими словами, генна інженерія займається розшифровкою структури генів, їх синтезом і клонуванням, вставкою виділених з клітин живих організмів або заново синтезованих генів в клітини рослин і тварин з метою спрямованої зміни їх спадкових властивостей. Наприклад, у картоплю вводять ген, який виробляє білок, отруйний для колорадського жука. А в сою чи бавовну, цукровий буряк - гени, котрі відповідають за стійкість до гербіцидів, від яких страждають і самі ці культури. Отож, змінюються властивості цих рослин, вони стають стійкішими до різного роду зовнішніх впливів, а, отже, збільшується і їх урожайність.
Започаткована ця технологія у 1972 році. Генетичні перетворення забезпечують захист рослин від комах, шкідників, гербіцидів, підвищують врожайність, скорочують затрати на вирощування продукції рослинництва. Сьогодні, поки людство сперечається, нові біотехнологічні рослини завойовують світ. У минулому році, наприклад, близько 17 мільйонів фермерів з 28 країн світу засіяли біотехнологічними культурами 170 мільйонів гектарів земель. Ще в 31 країні світу надано дозвіл на імпорт і використання ГМ рослин в якості продуктів харчування та кормів.
В результаті збільшення врожайності ГМ культур при зменшеному використанні пестицидів, палива і робочої сили з 1996 року у світовому масштабі фермери отримали понад 44 млрд. доларів прибутку. І 57 відсотків цієї суми - завдяки підвищенню врожайності. Дослідження, проведене Об’єднаним дослідницьким центром ЄС, показало, що вирощування генно-модифікованої кукурудзи в усіх європейських країнах дало збільшення врожайності до 15, а іноді й до 25 відсотків.
Якщо так звана перша хвиля генетичних перетворень забезпечила захист рослин від комах, шкідників, гербіцидів, підвищила врожайність і знизила затрати на вирощування культур, то на черзі у світі вже друга хвиля. Вона стосується поліпшення смакових якостей та збагачення рослин і продуктів корисними для людини речовинами.
Як зазначив Борис Сорочинський, хочемо ми чи ні, - ці технології є реаліями нашого часу і, якщо ми не плануємо опинитися серед країн третього світу, маємо розвиватися. Завдяки біотехнології вже отримано понад 350 фармпрепаратів і вакцин, серед яких інсулін, що використовується для лікування цукрового діабету, інтерферон - для лікування вірусних хвороб та злоякісних новоутворень тощо.
Україна має величезні можливості для впровадження нових технологій в системах рослинництва. Слід враховувати великі площі, виділені під сільськогосподарські культури, та сучасний низький рівень продуктивності у порівнянні з виробничими системами в західних сільськогосподарських економіках. Але чи варто їх застосовувати саме в нашій країні? З одного боку, вчені вбачають за біотехнологіями перспективне майбутнє з чистими, без бур’янів, полями, з високими врожаями. З іншого – чи безпечні для людей такі овочі й фрукти, які не псуються при зберіганні протягом тривалого часу й не до смаку комахам? Тому перш за все людина має знати, що споживає, і робити вибір на користь тих чи інших продуктів. Першим кроком для цього має стати реєстрація ГМО, чого до цього часу в Україні не зроблено.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє, що «на сьогодні ГМ продукти, доступні на міжнародному рівні, пройшли оцінку ризиків для здоров’я людини. Крім того, не було виявлено жодних негативних наслідків для здоров’я людини в результаті споживання таких продуктів населенням країн, у яких вони були дозволені». Головний висновок, який можна зробити за результатами понад 130 дослідницьких проектів, реалізованих за період понад 25 років за участі понад 500 незалежних науково-дослідних груп, полягає в тому, що біотехнологія і, зокрема, ГМО, за своєю суттю є не більш ризикованими, ніж, наприклад, традиційні методи рослинництва.
«На жаль, Україна сьогодні є лише пасивним учасником загальносвітового ринку біотехнологій. Дискусії, які збурюють наше суспільство, вирощувати чи не вирощувати в Україні чужі трансгенні рослини, не мають жодного стосунку ні до сучасних знань, ні до сучасних технологій. Власних досліджень з питань біотехнологій в нашій державі проводиться дуже мало. Міжнародна наукова співпраця в нас лімітована. Регуляторна база не відповідає ніякій логіці і міжнародній практиці. Світ іде вперед тим часом, поки ми придумуємо свої правила гри. Розвивається синтетична біологія, створюються рослини з новими властивостями. Існує таке поняття, як «інноваційна матриця» - взаємозв’язок між тим, скільки грошей держава вкладає в інновацію і який у неї технологічний рівень. Не буде в Україні перспективи, якщо ми будемо інвестувати чужі знання», - резюмував вчений.
Станіслав ТКАЧОВ.
|
