Постійно переконуюсь, що „Берег надій” допомагає своїм читачам, тож вирішила звернутися й сама. Може, газета зарадить і нам, жителям села Водяного?
Справа в тому, що медпункт у нас є, і медпрацівник також. А от ліків бодай якихось – немає. Прийдеш на прийом, тиск зміряють, рецепт випишуть і їдь до Синельникового за призначеними ліками. А хіба пенсіонеру по кишені наїздитися до райцентру, наймаючи машину? Невже не можна доставляти в Водяне хоча б найбільш необхідні ліки?
І ще одна наша проблема – з кранів тече не вода, а чай, хіба що не гарячий. Чому ми платимо гроші начебто за воду, а самі чекаємо дощу, щоб набрати тієї води у чистому її вигляді?
Отак і живемо: медпункт є – ліків немає. Вода погана. А ще й світло вдень вимикають, так і виживаємо, маючи електроенергію в домівках лише по ночах, а вдень – хіба що раз на тиждень.
Ми робили на фермах, не покладаючи рук. А тепер, старі й немічні, щоб придбати ліки, маємо шкандибати до електрички, куди поки дійдеш, померти можна. Ось так і виживаємо...
Р.Я. ДУДНИК,
мешканка с. Водяного Старовишневецької сільради.
Від редакції:
Ми звертаємось до головного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги Олени Сачко з проханням роз’яснити жителям Водяного, чому вони не можуть придбати на місці навіть найнеобхідніші ліки. Керівництву „Гольфстріму” ми адресуємо питання щодо якості води, яку вони постачають до села. Енергетиків і їх керівника Сергія Лобзу просимо надати відповідь щодо причин постійних відключень електроенергії, на які скаржиться авторка листа.
Звичайно, ми чекаємо від вищезазначених керівників не лише констатації фактів та зазначення причин, а головне – вказання шляхів вирішення проблеми. Просимо вважати це офіційним редакційним запитом і надати на нього відповідь в зазначені законодавством терміни.
|
