В Україні цього року великий «врожай» на вибори. Щойно закінчилась боротьба за президентське крісло, як розпочалася позачергова гарячка за депутатські, обумовлена відсутністю коаліції.
Чи була вона взагалі? На мій погляд – ні. Усі закони приймалися завдяки майстерності спікера, котрий, наче жебрак, просив у депутатів «ще один голос». Якщо не давали – на допомогу приходили «піаністи-кнопкодави», серед яких неперевершеним майстром була дружина Генпрокурора. А якщо й кнопкодавство не допомагало – голоси «знаходили» у кабінеті спікера.
Не знайшлося голосів для прийняття найважливіших законів: про незаконне збагачення, про вибори та розпуск парламенту, відповідальності за те ж кнопкодавство, про зняття недоторканності та відклик депутатів тощо. Не бажали депутати голосувати за свою відповідальність.
Деякі з вчорашніх кандидатів у депутати так щиро піклувалися про народ, що навіть їздили до Росії, щоб домовитись за дешевий газ. Чому при такій повазі до них у Мінську не завжди домовляються цілі делегації? Та й до якої мишоловки пхнуть нас подібні «договірняки»?
Ось і чотирьох в’язнів звільнили за допомогою лише одного перемовника. Якщо ці люди мають такий авторитет, чому не домовились про обмін та звільнення всіх? І чому подібні поїздки до Росії, ЛНР, ДНР не погоджувалися з президентом?
Багатьох обурили звернення до Конституційного Суду щодо правомірності розпуску парламенту. Та чому ж не звертались до судів ці незадоволені, коли країну грабували, розпродували за безцінь, топили у корупційній багнюці і заплутували у схемах «договірняків»? А заклики «Об’єднаємо країну!» - це пустопорожні балачки, бо знову зі скриньки Пандори витягнуте мовне питання.
За рівнем життя Україна тримає 132-е місце, зате перше – з розповсюдження інфекційних хвороб! Це «досягнення» за 28 років незалежності? І чи так ми маємо увійти в історію? Шкода, що екс-президент не посадив трьох друзів, не відрубав крадіям руки, і тепер ми одна з найкорумпованіших країн з одним з найбідніших народів.
Незабаром промайнуть 100 днів нового президентства і знову залунає хор критиків. А давайте не плескати язиками, а перти плуга.
Іда БАЛКОВА.
с. Раївка.
|