Під час святкування 151-ї річниці з дня народження Синельникового наш 15-й квартал також не стояв осторонь, зробивши свій внесок. Ще два місяці тому секретар міської ради Олена Заіка запропонувала квартальним організувати разом з мешканцями столи достатку.

Прочитав про те, що Зеленогайський міст ремонтується, і порадів за нього – повезло ж споруді, що ця дірка в її покритті потрапила в поле зору «Берега надій». 

Після публікації листа Ольги Діярової щодо стану каштанів в Синельниковому (див. «Как спасти каштаны?», БН №32 від 8.08.2019 р.) редакція отримала багато відгуків читачів.

Про це свідчать відгуки, які редакція отримує на статтю «У 2020 році запрацює ринок землі» (БН №33 від 15.08.2019 р.).

Після публікації звітів про спільний ремонт дороги на Славгород, що проводиться силами місцевих фермерів за ініціативи депутата обласної ради Володимира Роя, редакція отримала багато відгуків. Ось один з них.

Офіційна сторінка нашої газети на Фейсбук https://www.facebook.com/beregnadiy/ набирає популярності. Відтепер за новинами свого улюбленого видання ви можете слідкувати з будь-якої точки земної кулі! 

Сталося це за часів застою. Одного сонячного весняно-літнього дня до садиби знаменитого «воділи» Григорія Пантелеймоновича Вовченка під’їхав «Москвич» і засигналив. На сигнал вийшов не господар, а його дружина Варвара Василівна, дебела бідова молодиця. Вона підійшла до авто і «ласкаво» привітала пасажирів:

В минулому номері була надрукована стаття "Новоолександрівський трактор на полі залишиться", на яку ми отримали відгук від голови райдержадміністрації Олександра Шабанова, котрий друкуємо повністю й без змін.

Внимательно прочитал статью «Міськвиконком в облозі» в газете «Берег надій» за 30.04.2015 и сделал вывод как житель г. Синельниково, как житель Украины и как председатель квартального комитета №15, что не там мы ищем виноватого. Не городская власть виновата в том, что поднялись тарифы на газ, свет и воду. Ведь это не только в нашем городе. Хочу, чтобы жители меня правильно поняли. Я, да и тысячи таких, как моя семья,  получает мизерные пенсии (у меня 1250 грн., у жены – 1050 грн.), и как выживать будем, уплатив по коммунальным платежам? Этот вопрос не к городскому голове.

З великим задоволенням в номері від 23 квітня прочитала відповідь І.І. Гусарова В. Дунаєву: гостро, влучно, аргументовано! Так тримати, Іване Івановичу!
До всього, що надруковано в 70-80-х роках у Радянському Союзі, доводиться, на жаль, ставитися критично. Я теж можу навести приклад щодо цього.