Понад 140 років тому створені залізничні станції Синельникове-І, -ІІ. Досить складно уявити наше сьогодення без них. Щодня тисячі містян, подорожуючи залізницею у своїх справах, мабуть, неодноразово замислювалися, як же вдається такому потужному підприємству забезпечувати злагоджену діяльність?

Шкільне подвір’я зібрало вчителів, дітвору, їх батьків, гостей на урочисту лінійку з нагоди свята Першого дзвоника. Цього дня у шкільну родину влилися наймолодші учні – першокласники. Їхньою першою вчителькою, наставницею та другою матусею на наступні чотири роки стала Світлана Ковальова.

Захоплені оченята, гордість за свою «дорослість», квіти, які подеколи ледь не заввишки самих їх – такими завітали на урочисту лінійку 1 вересня першокласники Синельниківського НВК.

Паркан на алеї Мудрості по вулиці Садовій завжди був своєрідним рупором нашого міста. Яких тільки написів там не було – це і зізнання в коханні, і зовнішня реклама, і агітаційні заклики. Але те, чим прикрасили цього разу бетонну огорожу синельниківські митці-аматори, не залишило без уваги жодного городянина.

Щоб мати високі врожаї зернових, потрібно сіяти якісне насіння. Це аксіома, яка не потребує доказів. Але які сорти кращі? І кому вірити при підборі посівного матеріалу: продавцям, науковцям, рекламі?
Собі – вирішили фермери Васильківщини і торік восени „скинулись” по кілька центнерів пшениці різних сортів своєму колезі Анатолію Костенку з фермерського господарства „Хутірське” для проведення контрольних посівів. Селекція також була найрізноманітніша: вітчизняна київська, одеська; краснодарська; австрійська та ін. Всього вийшло 30 сортів.

Юність Івана Житнікова припала на часи, коли розпочалося освоєння цілинних земель. Уже після першого курсу Дніпропетровського сільгоспінституту, де він навчався на факультеті механізації сільського господарства, на заклик комсомолу разом з групою студентів поїхав на все літо збирати врожай на цілинних землях.

І  ось настав цей день, який всі прикордонники  з нетерпінням чекали, щоб зустрітися, разом згадати бойову дружбу, своїх товаришів і тих, кого вже немає.

Дмитру Пилипенку лише 11 років, але він по праву може називати себе творцем, адже 1 червня,  під час святкування Дня захисту дітей в центральному парку, мав власну виставку виробів із пластиліну, яку присвятив героїзму українських військових.

Двадцять другого травня в Синельниковому відбулися одразу дві спортивні події - велопробіг та футбольний матч.

Після двадцятирічної перерви у місті відбувся матч 1/3 фіналу Кубку Дніпропетровської області. На полі зійшлися дві команди «Дніпроагро» (м. Синельникове) та «Дніпровський фронт» (м. Дніпропетровськ).
Синельниківська команда була створена у 2008 році та разом із своїм незмінним тренером Олександром Родзіним відіграла не один матч, відстоюючи честь нашого міста.