Так висловилась депутат Валентина Яценко щодо вирішення питань черги денної.
З незрозумілих причин чергова, дев’ята сесія міської ради, яка розглядала достатньо актуальні для жителів міста питання, стала доволі малочисельною, зібравши трохи більше половини депутатів. А питання дійсно були важливими. Взяти хоча б положення про збір за місця для паркування транспорту. В проекті рішення пропонується встановити ставку збору у розмірі від 0,03 до 0,15% від мінімальної зарплати. Як стало зрозумілим з виступів, ця сума може сягати понад 6 гривень за годину. Єдине, в чому не дійшли згоди – з якого моменту запроваджувати нові суми: чи то з 1 серпня, чи вже з нового року. Юристи міськради наполягали на останньому, як того, за словами Ангеліни Зимодро, вимагає законодавство. Тому вирішили в рішенні так і написати „згідно з чинним законодавством”. А коли саме це „згідно” буде – дізнаємось не пізніше 15 липня, до якого має бути оприлюднено це рішення. Про те ж, чи посильні для синельниківців такі тарифи, як і про те, куди підуть кошти, конкретно якось не говорилось.
Під час обговорення того, як виконано бюджет за перший квартал, натиск депутатів довелося витримати начальнику податкової інспекції Ігорю Порубаю. Депутат Наталя Саратова дорікнула йому тим, що, перевіряючи маленькі підприємства, податківці оминають увагою „велетнів”, в той час як там, за словами депутата Олега Жука (на фото), багато людей працює неоформленими, тож звідки, мовляв, будуть надходження до бюджету по статті податку з доходів фізичних осіб? На це головний податківець відповів, що, можливо, так воно і є, але перевірити їх місцеві спеціалісти не можуть, оскільки зареєстровані ці підприємства в Дніпропетровську. Як зазначив депутат Василь Купрін, в місті 48 таких підприємств, а Олександр Кравець додав, що вони розбивають наші дороги своїми великогабаритними фурами, тож варто переглянути маршрути їх пересування і нехай їздять по трасі „Москва-Сімферополь” через колишній радгосп „Революціонер”.
Цікавим став розділ „різне”. Найприємнішим моментом можна назвати обіцянку міського голови Дмитра Зражевського щодо того, що найближчим часом тариф на воду підвищуватися не буде. А найзагадковішим – запропонований поза чергою денною проект щодо зміни балансоутримувача літньої естради, тобто „ракушки”. На жаль, автор цього проекту так і не побажав назватися, тож розглядати його не стали. А шкода. Мабуть, всім синельниківцям було б цікаво, хто хоче стати господарем цього єдиного в місті куточку для проведення свят теплої пори, який поки що є власністю територіальної громади. Чиїм він може стати завтра?
Що ж до партійних інтересів – це висловлювання стосувалося майбутнього обрання редактора міськрайонної газети „Синельниківські вісті”. До конкурсної комісії по виборах, згідно з проектом рішення, пропонувалося включити депутатів від Партії регіонів Тетяну Кучерук та Наталю Солонину і від „Фронту змін” – Руслана Вишневецького. Натомість перед голосуванням регіонал Микола Заякін вніс пропозицію замінити останнього Віталієм Журавльовим, мотивуючи це тим, що він, мовляв, „більш компетентний”. В чому полягає ця „компетентність”, так і не було пояснено, але стало очевидним, коли перейшли до обрання делегованих представників, які безпосередньо голосуватимуть від імені міської ради, обираючи редактора. Та ж ситуація: замість „чужаків”, зазначених в проекті рішення, Надії Шалахманової („Україна Майбутнього”), Людмили Горбатенко („Батьківщина”) та Миколи Левенця („Сильна Україна”) голосуванням „регіональної” більшості були обрані „свої”, рідні однопартійці Гарік Меликян, Олена Мисова та Костянтин Заякін. При цьому доцільність такої рокіровки теж так ніхто і не пояснив.
То ж як тут не погодитись з думкою Валентини Яценко щодо суто партійних інтересів, які ставляться вище за все? І чи не більш чесним при такому розкладі було б назвати майбутню процедуру не обранням, а призначенням редактора? Зручного і безвідмовного.
І ще одне питання стосувалось роботи редакції, а точніше – нашумілої проблеми з визначенням господаря приміщення, в якому вона знаходиться. Є намір половину його передати районній раді. З цього приводу розгорілися дебати, в ході яких лунали діаметрально протилежні думки: від „поділити порівну!” до „нема чого розбазарювати майно, нехай район вносить свою частку оргтехнікою, транспортом тощо”. Зокрема, з вуст Олександра Кравця навіть лунала сума вартості приміщення у 3 мільйони гривень – на цю суму відповідно й пропонувалося вимагати фінансування від району. Втім, спільного рішення так і не дійшли, то ж що буде з приміщенням і кому воно належатиме - поки невідомо.
Оксана ЛЕНДА.
|
