Після публікації звіту із сесії («БН» №25 «Ціна за воду сягатиме 11 гривень. Коли?» – прим. ред.) депутати міськради висловили бажання продовжити тему.

Ми запросили до редакції голову постійної комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Костянтина Заякіна. Він висловив свою думку стосовно передачі Синельниківського міського комунального підприємства «Водоканал» Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» і наголосив - депутати не прийняли рішення про передачу повноважень щодо управління майном, оскільки воно має низку зауважень. Вирішили відкласти це питання до того часу, коли буде чітка картина з ціною на воду. Крім того, не ясно, на яких умовах базуватиметься угода про управління майном, які будуть вимоги до працюючих. До того ж, дане рішення базувалося на статті 136 глави 14 Господарського Кодексу України, Законі України «Про житлово-комунальні послуги» та на пункті 31 статті 26, пункті 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». А згідно зі статтею 7 розділу ІІ «Повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг», органи місцевого самоврядування мають право визначати виконавця житлово-комунальних послуг крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Тому Костянтин Миколайович наголосив, що це питання поки що неможливо вирішити, бо немає чіткої схеми, як бути з боргами міського водоканалу. На думку депутатів, спочатку було б доцільно, наприклад, передати в концесію на 25 років , а потім вже, за результатами роботи, здійснити остаточну передачу функцій управління майном.
То що ж сьогодні пропонують депутати? Найперше - необхідно провести незалежну перевірку Синельниківського міського комунального підприємства «Водоканал». Можливо, причина неефективного господарювання у завищеній кількості працівників чи слабкій технічній базі.
Зателефонувавши до керівника Синельниківського міського комунального господарства «Водоканал» Сергія Капація, дізналися, що у разі передачі управління майном господарству «Дніпро-Західний Донбас» воно буде безпосередньо отримувати гроші за спожиту воду від населення, при цьому не будуть арештовані рахунки СМКП «Водоканал». Про майбутню долю своїх працівників Сергій Васильович зазначив, що деяких, на жаль, доведеться звільнити, інші – працюватимуть, як і раніше.
Євгенія ЛЕБІДЬ.

Репліка
Як говорив класик, „без води і ні туди, і ні сюди”. А от про тарифи на життєдайну вологу він нічого не сказав, тому ми можемо лише здогадуватись, чому у славній столиці місті Києві Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, з 1 липня так „жорстко” збільшила тариф на холодну воду аж... до 3,888 грн. за 1 куб. м. з ПДВ (3,24 грн. без ПДВ). До цього, виявляється, кияни  платили за куб води менше двох гривень, в той час, коли у Синельниковому уже давно платять по 6,9 гривень, а у районі по 8 гривень за кубометр. І нам знову кажуть – мало. Це при тому, що по території району протікає Дніпро. Ми вже не говоримо про якість тієї рідини, яка витікає з наших кранів.
І ще одна „заморочка” – чому тарифи  для київських споживачів визначає така серйозна державна установа як НКРКУ, а у Синельниковому їх на свій розсуд  визначає місцевий виконком, а в районі взагалі сама водопостачальна організація?