Вшанувати переможців-визволителів зійшлися 9 травня до Вічного Вогню жителі Синельникового. Коротенький мітинг містив вітання міського голови Дмитра Зражевського, військового комісара Валерія Маєра, очільника міських ветеранів Євгена Скрипника та виступ лідерки місцевих комуністів Наталі Саратової. Крім вже традиційних звинувачень на адресу будь-якої влади, окрім комуністичної, остання обурювалась тим, що тих  виродків, що зараз на Донеччині та Луганщині розпорюють людям животи і, як справжні послідовники фашистів, живцем здирають шкіру разом з татуюванням «Слава Україні», називають сепаратистами. Чи то є офіційною лінією комуністів, чи особисто Наталі Василівни, але, за її словами, ці нелюди є «патріотами, які просто прагнуть покращення державного устрою», а зовсім не сепаратистами.
Втім, цей пафос ніяк не відбився на загальній атмосфері мітингу. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання та поклали безліч квітів до Вічного Вогню.
У порівнянні з минулими роками мітинг був небагатолюдним. По-перше, у зв’язку з напруженою ситуацією в країні до масових заходів не залучали школярів, а, по-друге, практично не залишилось серед нас ветеранів, які за станом здоров’я змогли б дійти до меморіалу та вистояти під час заходу. Їх місця в строю займають молодші бойові побратими, переймаючи естафету героїзму та мужності - учасники бойових дій в інших країнах, воїни-інтернаціоналісти.
- Я переконаний – Україна має бути єдиною, мирною, незалежною. Я знаю ціну мирному тихому небу і спокою. Саме це сьогодні необхідно всім нам, українцям, нашим дітям і онукам, - поділився з «Берегом надій» учасник бойових дій на Кубі у 1962 році Олексій Гонтарь.
Незвичною за останні роки, але такою приємною стала й повна відсутність на мітингу блакитних регіонівських прапорів та георгіївських стрічок. Нарешті здоровий глузд переміг партійні амбіції.
Оксана ЛЕНДА.