9 Травня незвичайно багатолюдно і гамірно було навкруги меморіалу «Зірка», що на східній стороні Синельникового: тут зібралися городяни, щоб відсвяткувати 67-му річницю Великої Перемоги.
Розпочалося дійство з хвилюючої миті – відкриття першої черги парку «Дружба-Достик» (спільного українсько-казахського проекту), профінансованої за рахунок міського і обласного бюджетів. Міський голова Дмитро Зражевський щиро подякував усім, хто взяв активну участь у створенні парку, та пообіцяв, що проект на цьому не зупиниться і будівництво триватиме. А потім разом з ветеранами-орденоносцями Миколою Власенком, Михайлом Хуповцем, Іваном Дрозденком та найменшими синельниківцями урочисто розв’язали великий бант, виконаний з георгіївської стрічки, відкривши таким чином імпровізовані ворота до парку.
Після традиційного покладання квітів до могил загиблих воїнів та хвилини мовчання зі словами вдячності та шани до тих, хто кував Перемогу, звернулися представники влади та народні обранці. Голова ветеранської організації Євген Скрипник подякував почесним гостям за дарунки – ноутбук від народного депутата Юрія Самойленка та фотоапарат від депутата облради Олександра Момота.
Розпочалося дійство з хвилюючої миті – відкриття першої черги парку «Дружба-Достик» (спільного українсько-казахського проекту), профінансованої за рахунок міського і обласного бюджетів. Міський голова Дмитро Зражевський щиро подякував усім, хто взяв активну участь у створенні парку, та пообіцяв, що проект на цьому не зупиниться і будівництво триватиме. А потім разом з ветеранами-орденоносцями Миколою Власенком, Михайлом Хуповцем, Іваном Дрозденком та найменшими синельниківцями урочисто розв’язали великий бант, виконаний з георгіївської стрічки, відкривши таким чином імпровізовані ворота до парку.
Після традиційного покладання квітів до могил загиблих воїнів та хвилини мовчання зі словами вдячності та шани до тих, хто кував Перемогу, звернулися представники влади та народні обранці. Голова ветеранської організації Євген Скрипник подякував почесним гостям за дарунки – ноутбук від народного депутата Юрія Самойленка та фотоапарат від депутата облради Олександра Момота.
Після офіційних виступів, які переме-жалися творчими дарунками від синельниківських артистів, учасників бойових дій запросили до намету, де для героїв було підготовано святкове частування, а всі інші повернули до польової кухні, де пропонували солдатську кашу і чай.
Ще одна приємна мить свята – відкриття дитячого майданчика на території новоствореного парку. Причому, головні користувачі гірок і гойдалок – малеча – окупували і випробували їх задовго до офіційного відкриття.
На цій мажорній ноті можна було б завершити розповідь про міські урочистості до Дня Перемоги, але маємо, на жаль, і «ложку дьогтю»: подекуди новенька плитка, прокладена по доріжках тільки-но відкритого парку, вже почала лущитися, а в декількох десятках метрів за меморіалом залишилися не прибраними купи сміття… Сподіватимемося, що коли будівництво повністю завершиться, всі ці негаразди ліквідують і ні в кого і тіні сумніву не виникне, що бюджетні кошти використані не по-господарськи. А парк стане найбільшим і найкращим в Синельниковому, як на цьому наголосив Дмитро Зражевський.
Світлана КАДОШ.
А люди сказали:
М. ШЕВЧЕНКО:
- Свято мені сподобалось, але маю й зауваження – торгові намети і туалет потрібно було розмістити подалі від братських могил.
Не задоволений я і якістю робіт на кладовищі: могили-то прибрали, дерева і кущі ліквідували, а кореневища залишили – тож вже незабаром знову зазеленіють хащі. І сміття до пуття не прибрали – благо, що на момент святкувань його «прикрила» зелена трава.
Також потрібно якось облаштувати проїзну дорогу з вул. Пролетарської на пров. Бабушкіна, яка раніше існувала. Бо тепер, щоб подолати цю відстань, доводиться далеко об’їжджати.
В. КУЗЬМЕНКО:
- А я хочу висловитися стосовно місця встановлення дитячого майданчика. Хіба можна було робити його прямісінько на могилах? Адже такі місця споконвіку вважалися священними, мають сильну енергетику. Чи не позначиться це на здоров’ї малечі? Можна ж було перенести її – наприклад, на початок вул. Тихої, де розташована паркова зона без захоронень.
Ще одне: вул. Пролетарську відсипали промисловими відходами з залізниці. По них неможливо ходити – брудна пилюка з неприємним запахом. Наскільки це безпечно для людей – незрозуміло.
Т. МАЖАРА і В. ПОПОВИЧ:
- Урочистості до Дня Перемоги, концерт, дитячий майданчик нам сподобалися. А щодо благоустрою місцевості побіля «Зірки», то не зовсім розуміємо, чому з північно-західного боку дійсно зробили все, як годиться, а з південного – майже нічого. Ані доріжки з покриттям (благо, що дощу на свято не було, бо прийшли б усі в багнюці), ні освітлення, а сміття та коріння дерев не прибрали. Треба було з усіх боків наводити лад!
К. ГЕНСИЦЬКА:
- На свято, на жаль, прийти не змогла – працювала. А щодо нового парку, то маємо тільки центральний вхід, а з іншого боку все залишилося, як і раніше. Вже набридло сміття, яке летить звідтіля, вигрібати і зі свого двору, і з самого старого кладовища.
К. БІЛА:
- Дуже хотіла потрапити на урочистості, та, на жаль, не змогла фізично дістатися до «Зірки»: пересуваюся на колясці, але по такому бездоріжжю проїхати не змогла.
А коли робочі корчували на кладовищі дерева і кущі, попросила їх ліквідувати зарості навпроти мого дому на території паркової зони, але вони навідріз відмовилися. Довелося наймати людей за власний кошт, економлячи з мізерної пенсії.
|
