 Нещодавно голова Синельниківської районної ветеранської організації Іван Житніков і секретар ради Віталій Петров надіслали листа голові комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерію ШУШКЕВИЧУ від імені усіх дітей війни Синельниківщини, в якому, зокрема, говориться:
«В Синельниківському районі налічується 4579 дітей війни, яких Верховна Рада обманула, прийнявши Закон України «Про соціальний захист дітей війни», але не контролюючи його виконання. Адже ст. 6 цього Закону в аспекті 30% надбавки до мінімальної пенсії по віку не виконується.
Напевне, Вам, та й всім народним депутатам, відомо про черги дітей війни в суди зі скаргами на Пенсійний фонд України по невиплаті даної 30% надбавки. Та якщо розібратися, винен не Пенсійний фонд України, а Верховна Рада, всі її фракції, які не закладають в державний бюджет кошти на виплати дітям війни, посилаючись на економічний стан в державі. Виправити це повинні народні депутати, щоб зняти напругу в суспільстві, злість і неповагу до держави в дітях війни.
Діти війни належать до того покоління, якому довелось в дитинстві винести на собі усі наслідки війни. Це вони разом з матерями виконували плани повоєнних п’ятирічок.
Сільські діти війни винесли на своїх плечах важку працю в колгоспах і радгоспах, відновлюючи господарства, зруйновані війною. Це вони за допомогою корів орали, сіяли, боронували, збирали врожай – все для фронту, все для Перемоги. Вони здійснювали електрифікацію сіл, будували ферми, підписувались на облігації державного займу, ремонтували школи, клуби, дитячі садки – за рахунок коштів господарств, заощаджуючи на всьому. Додому несли порожні трудодні, сподіваючись на покращення життя.
Вони вивели Україну в одну з ведучих республік СРСР і держав Європи. А тепер що маємо?
Діти війни вийшли на мітинги проти неповаги до них з боку держави і народних депутатів України. Це ганьба для очільників держави.
Діти війни сповнені рішучості захищати свої права і інтереси і сподіваються, що народні депутати внесуть в державний бюджет і проголосують за необхідні суми на виплату 30% надбавки, безумовно, за Вашого подання.
Так хочеться вірити і відчути справедливе ставлення до дітей війни».
Ветерани одержали відповідь від Валерія Шушкевича, частину якої пропонуємо до уваги читачів:
«…Конституційний Суд України Ухвалою від 19 травня 2009 року № 27-у/2009 установив наступне.
У частині третій статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В статті 7 Закону «Про соціальний захист дітей війни» зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбачених у статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.
Разом з Вами переконані, що зазначену проблему потрібно вирішувати на законодавчому рівні».
Далі в листі говориться про те, що два нардепи вже зареєстрували у ВР проект відповідного закону ще… 4 лютого поточного року.
Отже, чи слід сподіватися дітям війни на те, що законотворці ліквідують «прогалини в законодавстві», їхніми ж руками і створені, незрозуміло. А поки що ті, хто працював в окупації, рив окопи і носив їжу партизанам, а потім відбудовував країну після розрухи, отримують за це підвищення до пенсії в сумі 49 гривень 80 копійок…
Світлана КАДОШ.
|
