Дотримуючись правила «Щастя любить тишу», герой мого допису неохоче розповідає про себе. Про те, що вдалося дізнатися, ділюся з вами...

Ставши випускником 5-ї школи, Антон Усов вступив до Дніпропетровського державного аграрного університету (назва на той час) на агрономічний факультет. Згодом в цьому ж закладі здобув другу вищу економічну освіту. По завершенню вищу, парубка призвано на строкову службу до Збройних Сил України, яку проходив у 79-їй повітрянодесантній бригаді в місті Миколаїв.
Потім хлопець працював агрономом-дослідником в «Агро-Союзі» – досліджував сорти, гібриди, препарати. Наприклад, порівнював в одних і тих же умовах сотню гібридів на урожайність, уразливість до захворювань тощо.
У 2014 році під час першої хвилі мобілізації Антона Андрійовича призвали в 25-ту Гвардійську повітрянодесантну бригаду. Військовослужбовець брав участь у боях за визволення Червоного Лиману, Дебальцевого, Вуглегірську, Жданівки, Нижньої Кринки. Довелося бути й у Слав’янську, Красноармійську, Авдіївці, Пісках, евакуювати поранених із Донецького аеропорту.
Відслуживши в медичній роті санітаром-водієм, згадує як на реанімобілі під час евакуацій поранених самі потрапляли під обстріли. Атовець більше розповідає про своїх товаришів по службі, ніж про себе:
- Команда лікарів-хірургів І та ІІ категорій рятували і вдень, і вночі. Моя ж місія маленька – підвези, принеси-подай, хоча іноді доводилося набирати шприц, бинтувати. Найбільше вразила жорстокість супротивника. На війні є негласне правило – не стріляти в медиків, ми ж на собі цього не відчули. Останнім часом вже по звуку та свисту снарядів почав відрізняти з чого обстрілюють – міномету-80 чи -120, гаубиці...
Тож тепер хлопця вітають ще з одним професійним святом, яке відзначається у третю неділю червня – з Днем медпрацівника.
Дізналася від Антона, що їхня команда допомагала не лише військовослужбовцям, а й мирним жителям, які потребували медичної допомоги, ліків. Пригадує як під Горлівкою готували на польовій кухні їжі вдвічі-втричі більше і роздавали місцевим жителям.
Пробувши на лінії фронту страшних дев’ять місяців, чоловік переосмислив життя, зрозумів, що воно найцінніше. Він впевнений, що рано чи пізно перемога буде за Україною. З болем говорить про гідних людей, які загинули і гинуть через імперські амбіції.
Антон знаходиться в групі першого резерву. Тобто, якщо раптом об’являть термінову мобілізацію або війну – хлопець впродовж доби має з’явитися в своїй бригаді, в строю, озброєний. Восени захисник України брав участь у військових зборах для резервістів. Освіживши пам’ять та відточивши навички, стрибали з парашутом, відпрацьовували тактики і стратегії, стріляли зі зброї тощо.
Зараз працює головним агрономом в С(Ф)Г «Анастасія». Антон контролює польові роботи, посів, захист та прибирання культур. У агронома на часі питання з прибирання ранніх зернових культур.
Антон  Андрійович,  розповіда-ючи про тонкощі своєї професії, поділився, що на господарстві, де він агрономує використовують ґрунтово-захисну систему землеробства «No-till», що в перекладі означає – без обробки. Тобто ця система виключає будь-яке механічне втручання в ґрунт: оранку, культивацію, боронування. Коли в землю не вгризаються ґрунтообробні агрегати, а коріння рослин, черв’яки і мікроорганізми роблять свою справу, то вона стає структурованою, пористою, в ній розвивається біота.
- Вважаю, що за цією системою майбутнє, адже вона здатна запобігти навіть глобальному потеплінню. Завдяки таким технологіям знижується ерозія землі, підвищується родючість ґрунту,  - резюмує співрозмовник.
Також аграрій розповів, що близько 8-ми років на землях господарства не використовують інсектициди та фунгіциди – хімічні препарати для боротьби зі шкідливими комахами і з грибковими захворюваннями рослин. А ще на полях вирощують сидерати, які, окрім того, що є «зеленим добривом» ще й хороші медоносні рослини для бджіл.
За сумісництвом Антон Усов завідує пасікою. Сам чоловік через основну роботу не завжди встигає зазирати до смугастих комах, але він увесь час дбає про те, щоб процес бджільництва був організований та безперебійний. На його пасіці, окрім меду, заготовляють інші продукти бджільництва: пилок, пергу, стільниковий мед, маточне молочко.
Із захопленням Антон Андрі-йович розповів про тонкощі бджільництва, демонструючи фотографії. Так, дізналася, що пасічник впроваджує двоматочне утримання бджіл, коли в одному багатокорпусному вулику знаходяться по дві матки розділені між собою спеціальною решіткою. Таким чином, меду має бути у півтора рази більше.
Антон любить спорт, особливо футбол та заняття у спортзалі. Не маючи шкідливих звичок, закликає усіх вести здоровий спосіб життя. У вільний час радо вирушає на природу, закидає вудилище і поки чекає на клювання риби, снує думки. А ще він захоплюється радіомоделюванням. Має в  своєму арсеналі повітряні та наземні радіомоделі.
Нагороджений нагрудними знаками Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі» за звільнення Дебальцевого, Вуглегірську, Жданівки та «Учасник АТО», державною нагородою – медаллю «Захиснику Вітчизни» за оборону Авдіївки, Антон Усов не вихваляється здобутками, виважено й стримано розповідає про своє життя та військову службу. Але ж із того, що дізналися, розуміємо, що ця людина гідний представник української громади.

Орися ЛАДАТКО.