Не перший раз в районі постає питання створення рівних умов для сільгоспвиробників усіх форм власності. Каменем спотикання є так звана прихована оренда, коли паї передаються без оформлення догорів, що дозволяє не сплачувати ті податки, які платять великотоварні підприємства.
Фактично це порушення законодавства і приховування прибутків так званими одноосібниками, хоча формально пред’явити їм щось було важко через недосконалість законодавства та пасивну позицію фіскальних органів. В результаті місцеві бюджети недоотримували кошти, потрібні для утримування соціальної мережі, якою однаково користуються усі сільські жителі.
Разом з тим обробіток земельних паїв одноосібно в певній мірі зменшував рівень безробіття сельчан, а в багатьох сільрадах ставав чи не останньою можливістю самозайнятості через відсутність робочих місць у великотоварних сільгосппідприємствах.
Єдиним законним платежем для одноосібників був і лишається земельний податок, який встановлюється місцевими органами влади, тобто сільрадами. До створення ОТГ цей податок, який визначається відсотком від оціночної вартості землі, був досить строкатим: одним сільським радам і без цього вистачало грошей в бюджеті за рахунок відрахувань місцевих С(Ф)Г, в інших не хотіли сваритись зі своїми родичами-одноосібниками (які нерідко обробляли також паї представників місцевої влади), інші піддавались переконанню одноосібників, що вони і так у програшному становищі, бо не мають ніякої підтримки від держави, їм не повертають ПДВ, вони не мають дотацій, а продукцію у них купують дешевше, ніж у сільгосппідприємствах.
То ж як знайти баланс між тим, щоб усі товаровиробники мали рівні конкурентні умови і при цьому не задушити дрібного фермера та не спровокувати стрибок безробіття на селі? У Раївській ОТГ до цього зробили перший крок – урівняли земельний податок для усіх колишніх сільрад на рівні 0,95 відсотків від оціночної вартості землі. Це менше, ніж максимально допустимий рівень в один відсоток, але значно вищий, ніж був у багатьох до цього (див. таблицю). Але і ці суми ще майже в половину менші від тих, які сплачуються за умови укладання догорів оренди землі. Тому в громаді надіються, що одноосібники заповнять ще і декларації, сплативши хоча б по 270 гривень з гектара прибуткового податку.
- Але чи відгукнуться після цього одноосібники на прохання влади чистити сніг, давати кошти на підвіз дітей чи для інших соціальних потреб? – виникло питання у депутатів Раївської ОТГ під час бюджетної сесії.
- А це і не знадобиться, - переконаний голова Юрій Мартиненко, - бо громада матиме кошти для виконання усіх цих робіт і готова заплатити за це тим одноосібникам чи фермерам.
P.S. Про те, яку підтримку мають сільгоспвиробники у Польщі, читайте в наступних номерах „Берега надій”.
|