В районі продовжується процес об’єднання громад. Цього разу голова Синельниківської районної ради Юрій Мартиненко та перший заступник голови РДА Сергій Турченюк до обговорення запросили сільських голів. Присутніми також були депутати обласної ради Володимир Хорішко, Микола Чабаненко та Наталя Задорожня.

Перше ж питання Юрія Мартиненка – чи готові сільські голови брати участь у об’єднанні громад – стало, мов іскрою у загазованому приміщенні. Присутні вибухнули: хто пропозиціями, хто претензіями, хто звинуваченням у брехні, хто в тому, що не поїхали за досвідом у інші райони, а хто і відвертою злобою.
Перекрикуючи один одного, переважна більшість сільських голів домагались відповіді на питання, якою буде майбутня об’єднана громада, як буде зі школами, які повноваження матимуть старости і де економічні розрахунки самодостатності громади. Їх також обурила озвучена на недавній нараді в області вимога про обов’язкове цьогорічне об’єднання і проведення виборів орієнтовно у вересні.
- Це що, добровільність об’єднання, прописане у законі, обласні чиновники відмінили? – обурювався Вільненський сільський голова Анатолій Поляков.
- Ми не можемо вирішити це питання за громади, - підтримувала свого колегу Зайцівський сільський голова Світлана Борисова.
- Інтереси громади треба відстоювати, а не мовчки погоджуватись з „вказівками зверху”. А у нас в районі проблеми були закладені ще рік тому у так званому перспективному плані об’єднання громад, який не було узгоджено з громадськістю, - вважає Василівський сільський голова Наталія Пасько.
- Ми вже давно вирішили, з ким об’єднуватись, але районні депутати не  відпускають нас до Любимівки, - галасував Дібрівський сільський голова Сергій Мікунов.
- Ми не лише вирішили, а уже і провели обговорення з громадськістю та прийняли рішення на сесії про об’єднання і надіслали пропозицію Мар’ївській сільраді (а чому ж не гласно, з запрошенням ЗМІ? - прим. авт.), - констатував Іларіонівський селищний голова Дмитро Екзархов.
Дещо спробував заспокоїти своїх колег голова новоствореної об’єднаної Роздорської громади Сергій Забудько, який переконаний, що гірше від об’єднання не буде і кожна сільська рада має іти своїм шляхом. Але, здавалось, чути кожен хотів тільки себе.
Ще більше розбурхали пристрасті виступи депутатів обласної ради. Вони чомусь, ніби за домовленістю, звинувачували районну владу у стримуванні процесу об’єднання і особисто Юрія Івановича у тому, ніби це він одноосібно подав до обласної ради перспективний план об’єднання громад. Хоча власного плану дій у даній ситуації вони так і не озвучили.
Одним словом, такого балагану зал засідань райради давно не бачив, і коли процес уже здавався некерованим, хтось з сільських голів запропонував відкинути популізм, власні та політичні амбіції і далі продовжити нараду тільки за участі сільських голів. І коли залу погодились залишити обласні депутати, обговорення нарешті повернулось у конструктивне русло.
Присутній на обговоренні депутат районної ради Володимир Сулаєв озвучив позицію керівників бюджетофомуючих господарств району стосовно процесу об’єднання. Вона полягає в прагненні не зруйнувати закладені десятиліттями зв’язки в районі і у доцільності створення великої громади, яка реально може буде спроможною самостійно існувати.  
Юрій Мартиненко представив план об’єднання у спільну громаду з умовною назвою Раївська. На місцях мають лишитись старости зі штатом 3-4 працівники, які опікуватимуться нагальними проблемами громади, матимуть печатку для видачі довідок і т.д. Та найголовніше – при об’єднанні громади пропонується укласти установчий договір, у якому закріпити як права та обов’язки старост, так і те, що податки, зібрані на території нинішніх сільрад, лишаються у використанні на місцях.
Красива пропозиція, чи не так? Але і вона була піддана критиці. Зокрема, хто може гарантувати, що цей договір буде виконуватись головою громади після об’єднання, адже кого люди оберуть своїм лідером, сьогодні не відомо. Найбільш категоричною виявилась Наталія Пасько, яка, заявивши, що не поведе громаду у невідомість і краще дочекається примусового об’єднання, залишила залу.
- Скажемо відверто – кожен хоче, щоб центр громади був у нього, - як резюме можна вважати слова Луб’янського сільського голови Людмили Гречко. – Це гарантія того, що і всі соціальні установи збережуться в сільраді, і робочі місця також. Тому перш ніж іти до громади, треба мати, що пропонувати.
З цим погодились усі присутні і дали можливість районній владі до наступного обговорення підготувати порядок об’єднання та перспективне бачення процесу.

Станіслав ТКАЧОВ