Минулого тижня відбулася традиційна обласна науково-практична конференція „Особливості проведення весняно-польових робіт в агроформуваннях області в умовах 2016 року”. Перед районними делегаціями виступили перший заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман, заступник голови облради Мгер Куюмчян, академік-секретар відділення рослинництва НААН України академік Олександр Іваненко, дніпропетровські науковці.  Говорили про особливості нинішньої зими і її вплив на посіви, стан озимини та як покращити умови її виживання.

Чи всі відповіді на свої питання отримали селяни? Скоріше ні, аніж так. Учасники з сумом констатували, що у попередні роки можна було почути більше конкретики та практичних порад. А головне – аграрії чітко розуміли, на яку підтримку від держави та обласного керівництва можуть розраховувати. Цього ж разу комічно виглядав  виступ нардепа, радника голови ОДА Вадима Нестеренка з доповіддю про те, як він бореться за інтереси селян.  Адже присутні в залі чудово пам’ятали події дворічної давнини, коли саме Вадим Григорович був ініціатором так званої „добровільної” здачі  аграріями зерна за заниженими цінами до регіонального резервного фонду нібито для збереження цін на хліб. Хліб тоді таки подорожчав, а куди поділось здане зерно та по якій ціні, так ніхто селянам і не доповів.       
І все ж певну інформацію учасники конференції отримали. Наприклад, цікавою була доповідь нашого земляка, кандидата сільгоспнаук, завлабораторією досліджень агробіологічних ресурсів озимини зернових культур  Синельниківської селекційно-дослідної станції Миколи Солодушка. За його спостереженнями, вміст вологи в метровому шарі  грунту на період початку вегетації рослин є на рівні середніх багаторічних. Зокрема, на 22 лютого на чорних та зайнятих парах – 184 мм, на зернобобових на стерньових попередниках – 166 мм, на соняшнику – 149 міліметрів. Були надані рекомендації щодо того, які посіви озимої пшениці варто лишити, а які перекультивувати.  Наприклад, якщо рослина знаходиться в стані 3-4 пагонів і густота на полі становить 300-450 штук на квадратний метр – урожай прогнозується від 4 до 5,5 тонн з гектара. При кількості рослин 200-250 штук поле варто підсіяти, а все, що рідше – перекультивувати.
Від посівів, які на початок відновлення вегетації знаходились у стані 2-3 листочків, урожаю вище 35 центнерів з гектара очікувати не варто.
- Десять років тому це був би чудовий урожай, а сьогодні треба рахувати економіку. Бо після того, як уряд забрав у нас ПДВ, збільшив фіксований сільгоспподаток і нічого не зробив для запровадження світових цін на нашу продукцію, цього зерна може не вистачити для розрахунків, - поділився думками після конференції керівник С(Ф)Г „Надія” Геннадій Риженко.
Його підтримав голова С(Ф)Г „Анастасія” Андрій Усов, на думку якого в даній ситуації варто обирати якомога менш затратну систему землеробства. Він, як відомо, прихильник нульової системи обробітку грунту, яка ще й сприяє відновленню гумусу. А керівник ТОВ „Нива” Володимир Сулаєв додав, що велике значення матиме вдало обрана структура посівів.
Практичні поради по догляду за посівами пшениці озимої в умовах 2016 р.
1. Якщо добрив недостатньо для проведення підживлень, не слід намагатися їх замінити так званими стимуляторами росту і навіть мікродобривами, які можуть лише в окремих випадках покращити стан рослин в незначній мірі за умови, що внесений елемент буде в ґрунті на той час в мінімумі.
2. Не слід зловживати багатокомпонентними сумішами пестицидів, дія яких часто ще посилюється карбамідом. В окремих господарствах зустрічаються випадки одночасного внесення 6-8 препаратів та речовин різного призначення. Як правило, немає сенсу вносити по два фунгіциди, інсектициди і т.п., що за посушливих умов призводить до так званого „підгорання” посівів, втрати рослинами листкового апарату, що негативно впливає на формування зернової продуктивності пшениці озимої.
3. При обробці посівів гербіцидами обов’язково слід дотримуватися рекомендацій їх застосування – норм і, особливо, строків їх внесення – якщо виробниками обумовлюється, наприклад, що препарат слід вносити до прапорцевого листка, то ні в якому разі його не слід використовувати вже по прапорцевому листку, а тим більше у фазі колосіння, що призведе взагалі до втрати урожаю.

Станіслав ТКАЧОВ.