В сільських радах набирає обертів процес обговорення теми об’єднання громад. Єдності думок, скажемо відверто, немає. Між тим ця, так би мовити,  реформаторська ініціатива може мати досить серйозні наслідки для життя сільських мешканців, тому редакція „Берега надій” намагається подати якомога більше інформації, щоб люди змогли прийняти правильне рішення.

Сьогодні своїми думками ділиться голова Синельниківської районної ради Юрій Мартиненко, який є прихильником створення на базі району єдиної об’єднаної громади. Які аргументи він наводить на користь даної ідеї?
- Насамперед той, що сьогодні уже самі „батьки” реформи об’єднання громад чисельністю менше восьми тисяч жителів навіть не розглядають. А на початку об’єднавчого процесу, пригадуємо, мова йшла лише про 3,5 тисячі.
Про що це свідчить? Про те, що досвід перших двох років показав, що у малих громад і можливості для розвитку територій  малі. То для чого нам повторювати чужі помилки і дробити район? І тут, чесно сказати, мене дивує позиція деяких фермерів, які чомусь вважають, що у дрібніших громадах житиметься краще, у той час, коли розмір свого господарства з задоволенням збільшують при першій же можливості.
- Тобто, чим більша громада – тим більший матиме бюджет і буде спроможнішою?
- А як можна заперечити очевидне, що з більшої території бюджет більше отримає податків? Але справа не тільки і не стільки в надходженнях, а у видатках. Адже при усіх красивих і по суті вірних заявах щодо мети реформи - наблизити послуги ближче до людини, забезпечити рівну якість життя в усіх регіонах країни, - ще однією причиною проведення об’єднань є прагнення зменшити адміністративні апарати. Так от, коли на території району матимемо велику громаду, то, за попередніми підрахунками, в усіх службах нараховуватиметься близько 160 чиновників проти понад 200 сьогоднішніх. Коли ж район розірвуть на дрібні громади, то кожній доведеться утримувати по 40-60 працівників, що в результаті призведе не до зменшення витрат на бюрократичний апарат, а до збільшення. Людям від цього жити краще точно не стане.    
- Давайте будемо відвертими і скажемо прямо, що населення більше хвилює не кількість чиновників, а те, що зміниться у їхньому житті, що буде зі школами, садочками, лікарнями і т.д.
- Стосовно шкіл, то, як відомо, уряд готує освітню реформу з переходом на дванадцятирічне навчання з запровадженням шкіл-ліцеїв, шкіл-коледжів, шкіл-гімназій. Які у них будуть функції та напрями - можна лише здогадуватися, адже коледжі прирівнюватимуться до вишів і їх може просто не бути в районі, ліцеї повинні мати мінімум два повнокомплектні профільні класи, що об’єктивно може звести їх чисельність до 4-5 в районі і таке інше. Тому, вважаю, першочерговим нашим завданням має бути максимальне наближення до дітей початкової школи (1-5 класи) та дошкільного навчання. Тобто, зберегти їх практично на території кожної нинішньої сільради.
За великим рахунком ми уже оптимізували освітню мережу в районі (було закрито чотири школи - прим. ред.) і в найближчі роки кардинальних змін не прогнозую. Але на сьогодні кожна об’єднана громада повинна буде мати прототип відділу освіти з обов’язковим утриманням методичного кабінету. Це знову ті додаткові втрати, які при єдиній об’єднаній громаді ми зможемо мінімізувати без зниження якості освіти.
Стосовно медичних закладів, то тут картина ще ясніша – вся  наша мережа лишиться без змін, навіть збільшиться на Новогнідську амбулаторію, яку плануємо створити в приміщенні районної поліклініки. Це потрібно для того, щоб у мешканців Новогнідської та інших сільрад був свій сімейний лікар, без направлення якого, до речі, потрапити до профільного лікаря вони не зможуть. І при цьому ми знову ж таки уникнемо додаткового управлінського штату, який доведеться розширювати в разі роздроблення району. Зберігається при цьому і принцип безперервності надання послуг, бо амбулаторіям не потрібно буде кожній окремо отримувати ліцензії на діяльність, як за умови роздроблення району.
- І все ж таки, яким чином при створенні, приміром, Раївської об’єднаної громади послуги наблизяться до людини ближче, ніж є за існування Синельниківського району?    
- Як я уже говорив раніше, для об’єднання у Синельниківському районі ми підготували свій власний варіант. Він полягає у збереженні на місцях не лише посад старост, як передбачено в законі, але і мінімального штату спеціалістів для надання послуг населенню безпосередньо на територіях нинішніх сільрад. Тобто, у старостаті має лишитись землевпорядник для вирішення земельних питань та формування бюджету даної території, представник Центру надання послуг, спеціаліст, на якого будуть покладені обов'язки зі здійснення нотаріальних дій, послуг РАЦС, військового обліку тощо та спеціаліст з надання соціальних послуг типу субсидій, допомог та ін. Саме вони стануть тим єднальним ланцюгом між людьми в селах та структурами, які за законом залишаються в Синельниковому і не можуть бути створені в об’єднаних громадах.
Та найголовніше – пропонуємо при об’єднанні укласти об’єднавчий договір між всіма суб’єктами об’єднання, де зазначити, що податки, зібрані на територіях колишніх сільрад, залишаються для потреб цих територій і не можуть бути використані для інших цілей без згоди старостату. Хоча їх і використовувати деінде навряд чи й знадобиться, бо Раївська громада не матиме номінального центру, для благоустрою якого хтось би захотів перетягувати кошти. А при формуванні щорічного бюджету об’єднаної громади кожен староста в межах свого кошторису передбачатиме витрати на свої соціальні об’єкти. Саме такого права голосу при традиційному об’єднанні старости будуть позбавлені і ніхто не може гарантувати того, що села тих сільрад, які не стали центрами громад, не опиняться в ролі пасинків і не будуть обділені коштами.
- Посади старост будуть виборні?
- Так, але орієнтовно з 2019 року, коли ЦВК має прийняти рішення про оголошення виборів. До того часу їх обов’язки виконуватимуть нинішні сільські та селищні голови.

Розмову вів
Станіслав ТКАЧОВ