Минулого тижня в залі Синельниківської райради відбувся семінар з питання децентралізації та об’єднання громад. Присутнім сільським та селищним головам, голові РДА Олександру Шабанову та голові райради Юрію Мартиненку керівник регіонального офісу з питань впровадження реформ у сфері місцевого самоврядування Олена Тертишна розкрила порядок такого об’єднання та перші його результати.
Так, в Україні уже створено 159 об’єднаних громад. В Дніпропетровській області – 15.
- Я цілком підтримую такий крок уряду, бо в його основу поставлено людину. Умови життя  як в місті, так і в селах мають бути однаковими, - заявила Олена Анатоліївна.
Такий висновок базується на тому, що головною умовою для новоствореної громади має бути наявність в центрі не менше 150 дітей шкільного та 250-ти дошкільного віку. Виконавчий комітет на відміну від нинішніх сільрадівських стає юридичною особою з управлінсько-господарською функцією, в селах (за бажанням людей) може обиратись староста, який працюватиме на платній основі і матиме власну печатку. Кожна громада матиме власну освітню та медичну мережу, послуги яких наблизяться до людей, а згодом перебере на себе повноваження й інших інституцій, як-то реєстраційної, міграційної, податкової та ін. Тоді будуть ліквідовані райдержадміністрації, а в компетенції районної ради буде лише медицина вторинного рівня та деякі великі районні структури і ніякого впливу на об’єднані громади.
Наступним кроком децентралізації має стати скорочення районів, яких з нинішніх понад 500 лишиться усього 105.
Чим же об’єднані громади будуть кращі за нинішні сільські ради? За словами Олени Анатоліївни, перевага полягатиме у значному збільшенні дохідної частини бюджету. Наприклад, у новостворених об’єднаннях Дніпропетровщини кількість грошей зросла від 50 до 500 відсотків. Використовувати їх громада може на власний розсуд: на ремонт доріг, розвиток інфраструктури та ін.
- Таким чином кожна громада стає самодо-статньою і не стоятиме з простягнутою рукою ні перед районним, ні перед обласним, ні перед державним бюд-жетом, - підсумувала доповідачка.
У Синельниківському районі може бути створено три громади, які торік подали відповідні документи: Іларіонівська, Роздорська та Новогнідська. Дібрівський сільський голова Сергій Мікунов взагалі хотів приєднатися до Любимівської сільської ради, але за законом укрупнення може відбутися лише в межах одного району. Всі інші сільради можуть об’єднатись з містом Синельникове. При цьому села не втрачають статус сіл зі збереженням відповідних пільг на ті ж енергоносії на ін. Не переглядатимуться і межі населених пунктів.
Таким чином висновок напрошувався один – район очікує гарна перспектива. Однак коли розпочалося обговорення виступу, то стало зрозуміло інше – переважна більшість сільських голів не підтримує таке об’єднання.
- Тому, що втратять роботу, а більше тому, що не вірять у райдужні горизонти. Гіркий досвід розвалу колгоспів уже пройшли, - висловив думку Миролюбівський сільський голова Анатолій Варава.
І дійсно, хіба при об’єднанні двох бідняків може з’явитися багач?

Може, переконувала Олена Тертишна, бо тоді держава передасть громадам додаткові повноваження і значно більше податків лишатиметься на місцях. Серед головних 60 відсотків прибуткового податку, 25 екологічного, 5 відсотків акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 100 відсотків єдиного податку, податку на прибуток підприємства та фінансових установ комунальної власності, податку на майно (нерухомість, землю, транспорт), держмита, надходжень від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим  майном.
Але чому тоді не передати ці повноваження нинішнім сільрадам і не потрібно буде нічого перебудовувати, емоційно цікавилась Василівський сільський голова Наталія Пасько.
- Тому, що малі громади не зможуть зібрати достатню кількість податків для розвитку територій, - була відповідь Олени Тертишної. – На сьогодні в країні з 1280-ти сільських рад 1140 дотаційні, а у інших ледь вистачає на заробітну плату апарату сільрад.  Фактично іде проїдання коштів чиновниками.
Такий висновок ще більше збурив присутніх в залі, і спори з даного питання продовжились навіть після закінчення семінару.
Від редакції:
Ми також задались питанням – а чи дійсно сільські ради перетворились лише у „хлібні місця” для чиновників. Чи впливають вони  реально на розвиток територій і життя людей, чи стали атавізмом соціалістичної системи? Чи насправді настане райське життя в об’єднаних громадах? Ці питання ми адресуємо усім читачам „Берега надій” і чекаємо на відповіді.
Деякі думки з цього приводу ми уже почули.
Володимир Сулаєв, керівник ТОВ „Нива”, депутат райради, який один з небагатьох своїх колег відгукнувся на запрошення бути присутнім на семінарі:
- Раціональне зерно у об’єд-нанні громад є. Чим сьогодні розпоряджаються сільські ради і що можуть зробити? Навіть почистити сніг на дорогах просять фермерів. А яка доля чекає на малокомплектні школи завтра? Про яку рівність між сільськими та міськими жителями може йти мова сьогодні, коли навіть на телебаченні створили передачу „Селянка-панянка”, в якій сільська жителька завжди виступає в ролі невігласа. Образливо таке бачити, але від істини це недалеко. Тому зміни потрібні.
Володимир Рой, депутат Дніпропет-ровської обласної ради:
- Голова колгоспу в селі вирішував усі соціальні питання. Сьогодні фермери поступово відходять від цього, все більше занурюючись у суто виробничі справи. У зв’язку з цим проблеми громад повністю лягають на плечі сільських голів. І повноважень у них не так мало, не вистачає ресурсів – в цьому голов-на проблема. Але коли голова грамотний, ініціативний, то навіть у нинішніх умовах можна багато що зробити. Я неодноразово звертався з проханням до сільських рад виготовити проекти на необхідні роботи, щоб я міг „вибити” кошти в облбюджеті. У Луб’янці це зробили і за сприяння заступника голови облради Святослава Олійника у співпраці з депутатом райради Анатолієм Роєм, сільським головою Людмилою Гречко незабаром розпочнуться ремонти доріг на суму понад 7 мільйонів гривень.
Що ж до об’єднання громад, то я б радив спочатку вивчити досвід уже утворених громад в інших районах області. При потребі можу організувати такі зустрічі, де розкажуть всю правду.   
Станіслав ТКАЧОВ.