Позавчора на Синельниківщині відбулося те, чого в більшості  районів області уже давно немає – семінар агровиробників по догляду за посівами. За ініціативою управління агропромислового розвитку сільгоспвиробникам запропонували оглянути господарства так званої північної частини району.

За традицією захід розпочався з дослідних ділянок Синельниківської дослідної станції, де науковці ознайомили учасників семінару з різними сортами озимої пшениці та ячменю, поділились спостереженнями стосовно особливостей нинішнього року, загрозами хвороб та ін.
За прогнозом завідуючого лабораторією Інституту сільського господарства степової зони Миколи Солодушка дозрівання озимого ячменю очікується 21-23 червня, а пшениці 3-5 липня. То ж до жнив уже не так багато часу, а ще потрібно встигнути провести ряд агротехнічних заходів для забезпечення якісного врожаю. Насамперед не забувати про лютого ворога пшениці – клопа-черепашку. Як проінформував Микола Явдощенко, поріг його шкідливості ще не перейдений, але потрібен щоденний контроль і обробляти насіннєві площі потрібно при появі 1-2 шкідників на квадратному метрі, товарні посіви - при 5-6, а ячмінь при 10-12 шкідниках на квадратному метрі.
Найбільше сільгоспвиробники допитувались у науковців, які ж сорти пшениці сьогодні є найперспективнішими, який обрати попередник, в які строки посіяти. І це закономірно, адже дослідні ділянки красномовно свідчили, як все це впливає на врожай. Нинішнього року, наприклад, краще себе почуває озимина більш ранніх посівів: між 10 та 25 вереснем. Непогано себе показали одеські сорти пшениці, з’явились на ринку ряд херсонських сортів. Традиційно милували око дорідним колосом Фаворитка, Богдана, Смуглянка, залишається немало прихильників Зіри. Більш детально про все це можна індивідуально дізнатись у науковців, які готові розкрити усі свої секрети бажаючим фермерам.
Вибір озимого ячменю залишається незначним – чеський Луран і Достойний одеський  Але при всій повазі до вітчизняних селекціонерів, європейський ячмінь мав більш привабливий вигляд.
Далі наш шлях прямує до агрофірми «Степова», де увазі агровиробників представили новий насіннєвий кукурудзяний завод для дрібних партій. Його перевага у мобільності, можливості швидкого переходу від одного гібриду до іншого. А ще господарі продемонстрували, як вони впроваджують енергозберігаючі технології на відновлюваних видах палива - котельню на твердому паливі. Головним її паливом є кочережки від качанів, дефіциту у яких на підприємстві немає. 5-6 вантажівок вистачає і на забезпечення сушарки нового заводу, і на опалення кабінетів науковців. Єдина вимога – постійний контроль за роботою котлів. Адже при відключенні електроенергії температура в них піднімається до критичної буквально за кілька хвилин і потрібно встигнути запустити резервний пересувний електрогенератор.
Оглянули і нові склади «Степової» площею 8300 квадратних метрів, збудовані за сучасними технологіями з антипильною підлогою. За умови зберігання насіння в біг-бегах тут може розміститись його 15 тисяч тонн.
Господарство «Анастасія» завжди викликає підвищений інтерес у аграріїв і після його відвідин обов’язково виникають суперечки. Причина – впровадження тут нульової технології у рільництві. Не став винятком і нинішній наш візит, щоправда, через відсутність керівника Андрія Усова кілька питань залишились нез’ясованими. Наприклад, щодо густоти посівів соняшника (учасникам семінару вона здалася завищеною), економічної ефективності бінарних посівів з еспарцетом. Проте один факт не потребував ніяких пояснень – нульова технологія заощаджує вологу в грунті.
Так, під час зупинки на посіві льону нам продемонстрували ділянку поля, на якій якийсь телепень навмисно чи ні підпалив пожнивні рештки перед посівом. Земля там була красива, чорна, але з великими тріщинами. І буквально у десяти кроках, де пожнивні рештки збереглися, ніяких тріщин не було, а під шаром решток було волого.
Далі учасники семінару завітали до нового насіннєвого заводу компанії «Маїс» (детально про це читайте у наступному номері «Берега надій», побували на ріпакових полях «Агроальянсу», де були здивовані посівом цієї культури по пару. І хоч керуючий Петро Ісаєв на фоні майже людського зросту рослин переконував у економічній доцільності такого вибору попередника, але погодились з ним не всі. В доказ Юрій Конжаревич запросив навіть оглянути ріпак у ПП «Шератон», посіяний по ячменю.           
Далі був переїзд польовими дорогами з Зайцівської сільради до Писарівської. Побачене з вікна автобуса мало сумний вигляд, оскільки маршрут пролягав через поля дрібних одноосібників. Начальник райсільгоспуправління Микола Малюков свідомо обрав цей шлях:
- Мета семінару показати реальний стан справ у районі, тому треба знати і про такі «пейзажі».
Особливо гнітючими виглядали поля фермерів Барвіни та Столяра, господарювання яких інакше, ніж знущанням над землею, не назвеш.
Хто повинен вплинути на ситуацію? Навколо цього питання під час пленарної частини виникало багато суперечок. На думку Георгія Колпака, Костянтина Меренчука, більш активну позицію має займати сільська рада та райсільгоспуправління. Дехто вважав, що лише власники паїв можуть вплинути на орендарів, вимагаючи від них недопущення зубожіння землі. Інші ж вважали, що справа у хліборобській совісті тих, хто взявся господарювати на землі.
Як доказ можна назвати господарство «Червона долина-2006», де Микола Петренко зі своїм колективом зумів вибудувати чітку схему господарювання. І хоч тут поки що не можуть похвалитись набором надсучасної техніки, але на добрий врожай очікувати в праві. Навіть прискіпливий та надто критично налаштований голова ради сільгоспвиробників Георгій Колпак лише один раз невдоволено покрутив головою від погляду на клаптики соняшника, які, за словами Миколи Васильовича, досівались уже в останню чергу і ніякої «погоди» в економіці «Червоної долини» не зіграють. Проїхавши вздовж усього господарства, зауважень до озимої пшениці не мали, а біля поля озимого ячменю Основа навіть зупинились сфотографуватись на згадку про семінар.
На завершення слід зазначити, що усі присутні аграрії висловились за регулярність проведення таких семінарів, а дехто навіть запропонував відновити змагання між господарствами, як було за часів колгоспів. А своєрідним резюме побаченого можна вважати слова наймолодшого учасника семінару лейтенанта Синельниківського відділення МНС Костянтина Шведкова:
- До сьогоднішнього дня я думав, що фермер - це щось на зразок «мажора» на крутому джипі. А тепер зрозумів, що фермер – це трудяга і справжній наш годувальник.    
Окрема подяка керівнику ТОВ «Агросвіт» Миколі Карасьову за наданий автобус.

Станіслав ТКАЧОВ.