У самому серці Славгорода існує самодіяльний колектив „Любава”, який відомий не лише у селищі, але й у всьому Синельниківському районі. Щоб дізнатися більше про цей гурт, ми зустрілися з його учасниками, котрі й розповіли історію  свого виникнення.

Отже, спочатку існував звичайний хор, а точніше тріо, в якому співали вчителі, представляючи на різних концертах цегельний завод. Але згодом, коли для виступів потрібна була назва, у 2002 році виник аматорський квартет „Любава”. До його складу входять Наталя Марченко, Любов Дряпун, Тетяна Семенко та Олена Єрмак. Усі вони мають педагогічну освіту.
Скільки було виступів, ніхто й не пам’ятає, бо їх було безліч. Вони неодноразово виступали у Дніпропетровську, у Києві (2013 рік) та на різноманітних ярмарках, наприклад, Петриківський дивосвіт, на яких захищали свій район. Тому й не дивно, що мають багато подяк та дипломів.
На запитання, скільки часу витрачають на репетиції, відповідають -  багато.
- Ми можемо займатися три години, а можемо й більше. Для нас це не лише спів, а й додаткове спілкування, - зазначає Любов Георгіївна.
Наталя Василівна, яка є ще й музичним керівником квартету, додала: „Музика це те, що нам дуже подобається. Вона для нас хобі, яке об’єднує душевно і завжди тримає у формі”.
Вокалісти постійно оновлюють свій репертуар, який разом вибирають. Вивчають нові пісні на репетиціях, які проходять чи то вдома у Наталії Василівни, чи то у шкільному музичному класі. Самі вирішують, хто й яку саме буде виконувати партію. Це їм вдається легко, оскільки двоє учасників квартету є викладачами початкових класів з музичним нахилом.
Аматорський квартет „Любава” має і своїх постійних спонсорів, котрі допомагають у придбанні сценічних костюмів, взуття тощо. А саме Микола Заводян (допомагає з самого першого дня заснування гурту), Микола Зузик, Микола Карасьов та райдержадміністрація. Завдяки їм „Любава” має п’ять костюмів. Також, як зазначили вокалісти, дуже їм допомагають чоловіки, котрі зазвичай підтримують своїх дружин не лише морально, але й матеріально.
- Ми завжди на різноманітні фестивалі їздимо на власному транспорті разом із чоловіками. Адже вони розуміють, що талант потрібно розвивати і кожен виступ для нас є шансом продемонструвати свої уміння, - зазначає Любов Георгіївна.
На питання, чого їм не вистачає, чого ще потребує їх квартет, відповіли наступне:
- Хотілося б трішки більше творчих вечорів, фестивалів, бо ми живемо цією музикою.
Що ж, будемо сподіватися, що незабаром назва цього творчого колективу буде лунати не лише на землях Синельниківщини.

Євгенія ЗАЇКА.