Нещодавно побачила світ нова збірка віршів Зінаіди Грушко-Колінько «Словами вистелю дорогу». 

«Яку дорогу?- запитує поетеса і відповідає: - Ту, що пройшла, ту, якою йду, яку відміряв мені Господь на майбутнє». І знову ми, читачі, занурюємося у світ проникливих рядків поетичних творінь авторки. А він, її світ, задушевний, щирий, багатий художніми образами, водночас глибокий і простий за змістом, доступний для розуміння кожному, хто доторкнеться до нього серцем і розумом.
У вступному слові до збірки письменниця й  журналістка, член Національної спілки журналістів України Марія Ярова зазначає: «Її проза і поезія не сподівається на гучні оркестри, вихваляння. Вона постійно з тими, хто осмислює написане, запрошує бути друзями, збирати разом розсипані зерна добра, засівати ними пошкоджену буревіями ниву». І дійсно, поезія Зінаїди Дем’янівни не потребує зайвої похвали, нещирих оцінок, бо вона народна за мовою і розмаїттям образів, думок - ними вистеляє дорогу з добрими побажаннями й закликами, роздумами про вічні цінності:  Батьківщину, рідну мову, любов, надію, віру, працю, духовність нації.
Багатий життєвий досвід і знання мисткині дозволяють їй мудро, по-філософськи осмислювати такі теми, як сенс життя, патріотизм, відповідальність людини за збереження природи, прагнення «оновлювати те, що Бог послав планеті».
Звернімо увагу на вірші про вогонь як джерело енергії  і вогонь  людського серця, де авторка закликає кожного з нас:
Перевір своє серце, яке воно?
Чи любов’ю горить і яріє?
Чи добро в ньому не міліє?  
У поезіях збірки чітко простежується громадянська позиція Зінаїди Дем’янівни - вона патріот України,  категорично висловлюється проти продажу землі - нашого найбільшого багатства:
Найкращі у світі твої  поля.
А як же без них Україна-мати?
У вірші «Що треба українцям?»  авторка теж категорична:
Нам не потрібні слуги,
А потрібні нам мудрі провідники,
Для яких Україна над усе...
У циклі поезій «80+» переплітаються твори різних видів лірики; громадянської, пейзажної та інтимної. Хвилюють поетесу емігранти і воїни АТО, закохані і небайдужі люди, діти і старі. Не від доброго життя займається бабуся міні-бізнесом: продає пучечки кропу, щоб звести кінці з кінцями.
З тонким ліриком - жінкою, матір’ю, бабусею - зустрічаємось у циклі поезій «Жінка 80+», де прожиті роки «пронизують щемом і падають зморшками на чоло» Зінаїди Дем’янівни.
Завершує збірку вірш, однозвучний із назвою нової книжки «Словами вистелю дорогу». Це заклик до нас бути згуртованими і берегти  рідну Україну. Дякуємо Вам, дорога наша Берегине рідного слова, за чудову поезію. Чекаємо наступної збірки.

Людмила ДЕМ’ЯНЕНКО.
смт Славгород.