Восени наробила багато шуму книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Уважно читаючи її, я раптом виявила кілька прізвищ вихідців з нашого краю, які так чи інакше були причетними до подій у житті поета.
ГОЛУБЕНКО Василь Васильович народився 1943-го року в с. Циганівка Синельниківського району. Працював разом з Василем Стусом на руднику ім. Матросова в Магаданській області. Спочатку навіть не підозрював, що це поет, який відбуває заслання через свої переконання. Коли ж Василь Семенович кілька разів висловив при ньому свої думки, Голубенко, типовий радянський шахтар, категорично з ним не погодився. Більше розмов на політичні теми у них після цього не було.
РУДЕНКО Раїса Опанасівна – дружина письменника-правозахисника Миколи Руденка. Народилася 1939 року в  с. Петрівка Синельниківського району. Познайомилася вона з Василем Стусом у грудні 1979 р. Ось її свідчення на суді 7 серпня 1980 р.: «Розмовляла з ним про художню літературу та на побутові теми. У мене склалося враження про нього як про розумну людину і талановитого поета. Про антирадянську діяльність Стуса мені нічого не відомо. Ніякої літератури Стус мені читати не давав, розмови на політичні теми зі мною не вів. Я від нього не чула ніяких наклепницьких вигадок на радянський державний і суспільний лад».
КАЛИНИЧЕНКО Віталій Володимирович народився 1938 року в сел. Васильківка. В один час з Василем Стусом відбував покарання як правозахисник у Мордовських таборах. У кінці 80-х років домігся дозволу виїхати з Радянського Союзу. У 2000-х роках приїжджав в Україну при президентстві В. Ющенка. Помер в США в 2017 році.
Не так давно прочитала книгу відомого журналіста Михайла Скорика «Весна». З неї дізналася, що предки знаменитих кінорежисерів Іллєнків походять з с. Варварівка Синельниківського району. До цього ж роду відносилися теща журналіста Софія Іванівна Ілленко (саме так це прізвище писалося у Варварівці, підкреслює автор) і його покійна дружина, теж відома журналістка Тетяна Іванівна Чуприна. 
Главі роду Іллєнків Герасиму (М. Скорик пише «Гарасим») Савелійовичу на початку 30-років вдалося виїхати з Варварівки, а далі доля інженера-будівельника закидала його в різні міста Радянського Союзу: старший син Вадим народився 1932 року в Новомосковську Дніпропетровської області, середній Юрій – в Черкасах, молодший Михайло – у Москві. Всі троє стали відомими українськими кінорежисерами. Сини Юрія Герасимовича теж стали відомими людьми в Україні: Пилип очолював агентство Держкіно, зараз він – директор Української кіноакадемії. Андрій – професійний політик, заступник очільника ВО «Свобода». Вони вже чомусь не згадують Синельниківщину, а лише Черкащину, де проходило їхнє дитинство.
Може, хтось із серйозних читачів чи користувачів інтернету продовжить цей список? Ми ще і ще раз можемо упевнитися, яка благодатна на таланти синельниківська земля.

Марія СЛІПЧЕНКО.
с. Зайцеве.