Продати землю рівнозначно продажу України, бо 73 відсотки її площі – це сільгоспземлі, - така думка аграріїв, у тому числі й синельниківських, які на початку жовтня виходили на мітинг протесту до Верховної Ради України.
«Берег надій» писав про це 10 жовтня у статті «Продати землю – що продати Україну», тоді ж ми звернулися до читачів з проханням поділитися своїм баченням ситуації. Сьогодні ми пропонуємо до вашої уваги дві протилежні думки з цього приводу.
Анатолій Гришкевич, м. Синельникове:
- Сказати НІ - найлегше. А яка альтернатива ринку? Навіщо було розпайовувати землю? Щоб ввести мораторій на право вільно розпоряджатися своїм паєм? Коли вже розпаювали землю, то треба дозволити власнику паю обирати: вести своє фермерське господарство, чи здавати в оренду, чи продати і займатись іншим бізнесом. Закони ринку, як і інші закони економіки, невблаганні - все, що їм суперечить, буде знищено, подолане, або обійдене.
Тому при впровадженні «Закону про обіг земель сільгосппризначення» повинні бути враховані всі нюанси, які можуть призвести до катастрофи. А при впровадженні ринку землі є хоча б можливість уникнути катастрофи, тоді, як при продовженні мораторію катастрофа неминуча, через виснаження землі, адже ні для кого не секрет, що багато дрібних фермерів не в змозі дотримуватись всіх правил агротехніки, а дехто з моїх знайомих навіть не знають про їх існування. Я вже мовчу про сівозміну та внесення добрив (особливо органіки).
Іда Балкова, с. Раївка:
- Я все життя, за винятком кількох років навчання, проживаю в селі. І сприймаю українську землю, як матінку, яка годує нас. Слідом за бажанням продавати землю слід розуміти і те, хто її купить: той, хто має гроші. А ми, пересічні українці?
Однозначно – ні.
Я дуже багато чекала від нової влади. Але якщо буде прийнято закон щодо продажу землі – вважатиму це зрадою виборців і всіх українців.
Натомість, на моє переконання, має бути прийнятий інший закон, який раз і назавжди заборонить навіть думки про продаж українських чорноземів. Тим більше – іноземним компаніям і громадянам. Хочуть працювати тут – нехай орендують!
|