Група з дванадцяти лікарів-травматологів України в кінці минулого року  з метою обміну досвідом побувала  в китайських медиків. До участі в поїздці був запрошений заві-дуючий травматологічним відділенням Синельниківської лікарні Олег Яковін, який поділився своїми враженнями з журналістами газети „Берег надій”.

- Нас запросила одна з китайських фірм, яка виготовляє з понадміцного матеріалу, а точніше з титану, що є найбільш сприятливим для людського організму, металоконструкції, які конче необхідні для оперування хворих при різноманітних переломах кінцівок.
Ми побували в одному з цехів, де розташовані верстати з програмним управлінням, на яких виточуються потрібні пластини. Завод розміром з нашої півлікарні. Скрізь чистота й порядок, пилу немає, металева стружка, що утворюється після точіння, відразу прибирається. Техніка безпеки на вищому рівні.
При виготовленні головне – дотримання світових технологій. Контроль здійснюється за допомогою лазера, після чого на пластину наносяться розміри матеріалу, також ставиться клеймо з прізвищем майстра. Ось такі медичні вироби фірма й пропонує лікарням інших країн. При цьому стверджують, що вони вдвічі, а то й втричі дешевші від аналогів з європейських країн. Знаєте, що я подумав: а чому ми не можемо таке робити? Невже ми гірші?
В операційній, де проводилась операція по заміні стегнового суглоба, висококласне обладнання (явно не для показухи, а для повсякденної роботи) – мрія кожного травматолога. Все автоматизовано, побіля  лікаря повний набір різноманітних пластин та інструментів, тому можливі ускладнення під час операції вирішуються миттєво. Нові технології, нові інструментарії дуже полегшують працю лікаря–травматолога, значно скорочують час операції, а значить, сприяють швидшому одужанню.
Операційна забезпечена електрооптичним перетворювачем. Маю сказати, що протягом останніх п’яти років у наших здебільшого обласних лікарнях теж з’явились електрооптичні перетворювачі.
Іще один нюанс, на який ми звернули увагу. Лікарі в цій країні не переобтяжені писаниною. Робить все медсестра. Зарплата у китайського висококваліфікованого лікаря, як нам повідомили, складає близько 100 тисяч доларів за рік, при середній по країні одна–півтори тисячі на місяць.
У Китаї запроваджена страхова медицина. Якщо людина працює, за неї робить внески підприємство чи організація. Існує й індивідуальне страхування. Однак незалежно ні від чого  жодна людина без медичної допомоги не залишається.
Взагалі в країні, яка досягла за останні 10 років незбагненних висот в економіці, робиться все для людини. Така б, здавалося, дрібниця, як автобусна зупинка. Ви б побачили, як вона зручно обладнана і для водія, і для пасажира. А дороги... На мій погляд, навіть кращі, ніж в Європі. В Пекіні та інших містах, де ми побували, ніде не бачили пробок на вулицях, хоча автомобілів дуже багато, однак скрізь вміло і зручно виконано розв’язки.
Захоплюють швидкісні поїзди. Відстань в 250 кілометрів ми подолали за 40 хвилин. Але й це не межа.
На вулицях, крім автомобілів, курсують електромотоцикли, яких теж чимало. Причому  для зручності водій має спеціальні накидки, які захищають водія від вітру під час руху.
Всі китайці, яких ми зустрічали, навіть якщо він просить милостиню (бачили й таких), мають при собі смартфони. Молодь добре володіє англійською мовою.
Окремі китайські закони дуже суворі. Там в конвертах зарплату ніхто не отримує, бо за це платнику велике покарання. Пригадуєте випадок, коли діти отруїлися продуктами харчування – це повідомлення в засобах масової інформації облетіло весь світ. За вироком суду винних розстріляли.
Не можна сказати, що в цій країні немає проблем. Разом з тим головне там – людина, вона має  отримувати медичну допомогу, бути забезпеченою їжею, житлом.
І останнє. Жили ми в готелі. Обслуговування такого ще ніде не зустрічав: двічі на добу міняють  постільну білизну, рушнички. Скрізь чистота ідеальна.
Фірма, яка нас запрошувала, надавала готель і їжу. Хоча за своїм салом і борщем, а також хлібом,  ми дуже скучили.

Розповідь записала
Ася Мариненко.