Двадцять першого березня відзначила своє 90–річчя Варвара Миколаївна Черепкова, людина, яка по праву є гордістю нашого часу, живою історією рідного краю.
Підлітком вона зустріла події Другої світової війни. Згадує, як матір варила каші, супи, а вона бігла до окопів годувати втомлених солдат.
Усе своє трудове життя Варвара Миколаївна важко працювала. Ще малою, згадує, з братами на цегельному заводі носили по чотири цеглини, аби заробити  хоч якусь копійчину.
Працювала у вівчарнику. Пам’ятає, як з пляшечки вигодовували маленьких ягняток, наче  справжніх немовлят.
Згодом вийшла заміж, народила дітей. Життя потроху стало налагоджуватись:
- Не можу сказати, що жити було легко. Доводилось багато працювати, аби прогодувати трьох  дітей. Але я відчувала себе щасливою людиною.
Багато бурхливих подій пережила в житті. Та попри усі негаразди знаходила сили йти далі. Нині, маючи за плечима дев’яносто років, Варвара Миколаївна вже майже втратила зір, та попри все залишається активною людиною, яка може і їсти приготувати, і пісню заспівати, якщо якесь свято.
В день свого ювілею господиня з радістю зустріла голову районної ради ветеранів Івана Житнікова. Не могла не завітати в такий день до іменинниці й Новоолександрівський сільський голова Алла Дмитрієва. Висловивши найтепліші побажання, вони подарували винуватиці свята квіти та солодощі.
Господиня оселі зустріла гостей із сльозами на очах – сльозами радості. З посмішкою пригостила їх чаєм та солодкими ласощами.
Тож, шановна Варвара Миколаївна, з нагоди 90-річчя бажаємо Вам тільки радості, щастя, добра та злагоди.
Анна ПОБІГАЙ.