6 серпня Синельникове залишилося без води. Чому так сталося і що з цього приводу думають пересічні синельниківці та ті, хто відповідає за дотримання їхнього права на гідні умови життя, – читайте нижче. 

Місяць тому ми повідомляли про те, що рішенням сесії Синельниківської міської ради підприємство «Водоканал» передано у підпорядкування Дніпропетровської обласної ради (Див. «БН» від 4.07.2020 р. «Водоканал: був міський – став обласний»). З огляду на останні події, коли через величезні фінансові заборгованості водоканалів без води залишилися мешканці Павлограду, Першотравенська, Тернівки і Синельникового, ця тема стала актуальною. Адже, як наголошувало обласне керівництво, проблеми можна було уникнути, якби міські водоканали цих міст перейшли у керування області. 
Системне розкрадання на цих водоканалах призвело до накопичення боргів і неспроможності сплачувати по рахунках. Борг Павлоградського водоканалу каналу «Дніпро – Західний Донбас» складає 48 млн. грн., з яких 7,2 млн. накопичено цього року. Борги Першотравенська - 10,1 млн. грн., Синельникового – 26,3 млн. грн., Тернівки – 12,5 млн. грн.
Обласна рада, взявши у своє керування, вже вивела в цьому році з кризи КП ДОР «Аульський водовід», міські водоканали Кам’янського, Солоного, Апостолового.
Всі згадані водоканали є ланками єдиного технологічного процесу з КП ДОР «Аульський водовід» і каналу «Дніпро – Західний Донбас». Тому доречним є об’єднання їх в єдиний комплекс, що дозволить оптимізувати їх роботу і вивести з кризи.
«Зараз ми дійшли згоди щодо передачі в керування обласної ради водоканалу Синельникового. Тому шляхом прямих переговорів із ДТЕКОм протягом двох – трьох днів ми вирішимо проблему і воду в це місто подадуть. Іншим містам та найбільшому боржнику Павлограду прийдеться цю проблему вирішувати самостійно і забезпечити своїх мешканців безперебійним якісним водопостачанням», - так одразу після припинення водопостачання заявив голова Дніпропетровської обласної ради Святослав Олійник. Згодом облрадою (для Синельникового) та містами Тернівка та Першотравенськ було виділено додаткові кошти на погашення боргів. Під ці зобов’язання 7 серпня й було відновлено електропостачання водоводу «Дніпро-Західний Донбас» і синельниківці отримали воду.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА ДМИТРО ЗРАЖЕВСЬКИЙ: «ГОТУЄМО СИНЕЛЬНИКОВЕ ДО АВТОНОМНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ»

- Перш за все я хочу подякувати голові облради Святославу Олійнику за оперативне вирішення даної ситуації та відновлення водопостачання міста. Також приємно, що енергетики повірили гарантіям, які дала обласна рада – це каже про їх конструктивну позицію у вирішенні проблеми. 
Тепер – детально щодо ситуації з водопостачанням Синельникового. У 2017 році місто за кошти обласного бюджету (а це близько 8 млн. грн.) було завершено глобальний проект реконструкції та закільцювання водопостачання міста. Так ми об’єднали східну частину, «малу», центр, і вулицею Чехова – до третього майданчика, зробивши таким чином кільце. Це дозволило вирівняти тиск у мережах, і тепер вода протягом року є в кожній частині міста, і ми можемо регулювати її шляхом підвищення або зменшення тиску на вході  у місто. 
Другий момент: сьогодні на наше прохання розробляється проект реконструкції третього майданчику водоводу «Дніпро-Західний Донбас», який розташований на території Синельникового. Проект передбачає нову систему автономного постачання води для потреб міста і Синельниківського району. Це дасть нам змогу навіть при відключенні електроенергії водоводу три доби залишатися з водою. Проект вже пройшов експертизу, зараз обласний департамент ЖКГ проводить тендерні процедури, і я впевнений, що до кінця року ці роботи будуть виконані.
Проблему з відключеннями ми певним чином  вирішимо, але що робити з 26-ю мільйонами боргу? При цьому суми боргів інших міст накопичилися за три останніх роки, наш же «тягнеться» з 2007-го. За ці ж три останні роки лише з міського бюджету ми оплатили водоводу 16 мільйонів. У загальній сумі боргу 5 мільйонів – це «внесок» населення, решта – це вартість води, яка за цей час «зайшла» у місто, згідно з лічильником, але до споживача так і не дійшла. Причини зрозумілі: це витоки та розкрадання.
Для розуміння: 80% споживання води – це населення, 20% - промислові підприємства, які платять стовідсотково. Щоб виявити порушників, «Воканалом» встановлено вже кілька тисяч антимагнітних пломб на лічильники. Не дораховуємось ми води через самовільні врізання. Щодо розкрадань, до прикладу, лічильник на вводі до п’ятиповерхівки продемонстрував різницю у 500 кубометрів між тим, що було зафіксовано на вводі, і тим, що було на лічильниках у квартирах. Це при тому, що мережі в будинку цілі, і витікань з них немає. І жодними тарифами ми не в змозі ці втрати компенсувати.  Та й щорічна заміна близько 2 кілометрів наших зношених водомереж, яку «Водоканал» проводить спільно з мешканцями, при загальній довжині міських мереж 190 кілометрів навряд чи суттєво може знизити як кількість витоків, так і рівень засміченості труб. А від засміченості деяких ділянок і подеколи «іржава» вода з кранів. 
І стосовно тарифу – востаннє він переглядався у 2018 році і до кінця 2020-го року підвищуватися не буде. Але за цей час не на один відсоток виросли ціни, зарплати, і, звісно, «Водоканал» працює зі збитками. Саме для того, щоб позбутися їх, підприємство й було передано на баланс обласної ради.

ЩО РОБИТЬ «ВОДОКАНАЛ»?

Як повідомив редакції керівник «Водоканалу» Сергій Шмигло, з обласного бюджету виділено фінансову підтримку у розмірі 3 мільйона гривень для погашення заборгованості минулих років. 
Крім цього, на даний час вже належно оформлено документацію, пройдено ревізію, за результатами якої окреслено основні напрямки в подальшій роботі підприємства. Про це поставлено до відома голову облради Святослава Олійника. 
На «Водоканалі» складають плани роботи на наступний рік. Вже закладено прокладання 3,5 км нового трубопроводу. Окрім цього, старі невтілені проекти, які пилюжились багато років через відсутність фінансування, затребувано для перегляду, перерахунку. Є ймовірність, що два з них вже наступного року реалізуються. Це – заміна мереж по вулицях Чехова та Полтавська й Вуглова.
Розглядається можливість передачі підприємству пристріїв для пошуку незаконних врізок у мережу. Для цього Сергій Григорович перейматиме досвід у водяників з Кам’янського, де вже використовують таку техніку. 
Штат працівників повністю укомплектований, хоча і зменшений до мінімуму, тож, як запевнив головний водяник, скорочень не передбачується. Зарплату працівникам не нараховували ані міськрада, ані облрада не буде цього робити, оскільки підприємство знаходиться на повному самозабезпеченні.
Всі послуги: видача технічних умов, підключення води, проведення ремонтних робіт, прийом заявок, як і робота та місцезнаходження технічної служби, абонентського відділу – лишаються, незмінними.
Телефони абонвідділу: 066-081-43-45,  098-013-13-84, 05663-4-34-35.

РЯТІВНИКИ:  ГОТОВНІСТЬ №1!

Про те, як діяли в умовах відсутності води рятівники, і чи готові вони були прийти на допомогу людям, ми запитали у т.в.о. начальника Синельниківського  міськрайвідділу МНС Андрія Ванівського:
- Рішенням міської комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка провела позачергове засідання в той же день, 6 серпня, було вирішено, що місто надасть допомогу пальним для заправки нашого «газону», щоб доставляти населенню за потреби технічну воду. У більшості територіальних громад району, з якими ми терміново зв’язались для координації дій, також висловили готовність допомогти рятівникам власними силами, адже у кожній є якщо не «водовозки», то діжки, цистерни та інші ємності. Тож керівники Славгородської, Іларіонівської, Роздорської, Раївської громад запевнили нас, що підвезення води людям вони беруть на себе. 
На жаль, у Зайцівській громаді такого розуміння ми не відчули. Тут просто повідомили, що не мають можливостей для підвезення людям води. Хоча, нагадаю, що відповідальність за свою громаду несе її очільник, який мав принаймні звернутися до рятівників та узгодити дії. 
На щастя, складений графік підвезення та повна бойова готовність рятівників не стали у нагоді. Вже наступного дня водопостачання Синельниківщини було відновлено.

ЩО КАЖУТЬ ЛЮДИ?

Синельниківщина пережила чергове випробування відсутністю води. І мимоволі виникло запитання: а чи є у нас влада – місцева,  обласна, центральна? Якщо є, то чому вона виявилась  безпорадною перед інтересами монополістів? Чому дозволила залишити нас без води, у тому числі  й у вихідні дні, у які відключення життєво необхідних комунікацій заборонено законом, під час розпалу епідемії коронавірусу, коли від громадян вимагають ледь не щохвилинного миття рук!
Енергетичні комплекси розпродані приватним особам, ми ж, пересічні синельниківці, від цього маємо сьогодні тариф на воду, який разом із водовідведенням вже сягає 50 гривень, а все одно залишаємось постійними боржниками. При цьому ані мінімалка, ані вартість електроенергії не зростали так часто та суттєво, як вартість води. 
Найбільше обурює те, що наші водяники, схоже, не дуже переймаються економією та раціональним споживанням такої «золотої» води. Як приклад можу навести місцину біля села Тернове вздовж траси на Павлоград, де вода через порив тече вже так довго, що на полі виріс очерет, а кілька років тому вода через трасу та лісосмугу дісталась аж до залізничного полотна, підмивши насип. 
Останні роки ми вже звикли до постійних попереджень про можливість відключення водопостачання, які доводять до нашого відома як водяники, так і енергетики. І в такому ж режимі постійного очікування, під загрозою відключення щодня живе і міська влада. Розумію, що виплатити всі борги, модернізувати водомережі, знайти всі місця втрат води швидко неможливо. Та скільки років вже минуло відтоді, як ми почали потерпати від відключень, а в Синельниковому й досі не з’явилося жодної свердловини, де можна було б набрати воду кожному, хто цього потребує! Про бювети вже й казати годі… 
Повертаючись до відключення води, яке викликало обурення та набуло широкого резонансу, хочу підсумувати: можливо, зарплати наших чиновників і дозволяють їм мити руки боржомі, а нам, пересічним, не завжди по кишені навіть купляти бутильовану воду. То, може, вже досить експериментів з нашими нервами та витримкою? Тим більше, що зачіпають такі  «досліди» здебільшого тих, хто регулярно сумлінно платить за спожиту воду.

Л. КОВАЛЕНКО.

Такого листа днями отримала редакція. А ось думки, які висловлювали синельниківці у мережі Фейсбук: 
Степан Бандера: - Поки не буде нормального керівництва міста та підприємства, то нічого не зробиш. Цім хабарникам, які щас керують, їм байдуже.
Наталія Біленька: - Головне, що ті, що відключали, з водою. Це нагнітання невдоволення населення.
Костянтин Сидорчук: - Місцева влада – ганьба! Я лежу у хірургії після операції. А води нема…
Ирина Суховеева: - Если долги, тогда интересно куда деваются деньги, которые мы платим за воду, не крали бы деньги - не было бы и долгов.
Елена Иванова: - Отключать воду во время карантина не имеют права! Или карантин уже закончился?
Татьяна Никулина: - Это усиление мер профилактики коронавируса??? Очень по-синельниковски!
Алексей Губа: - С таким фантастическим тарифом скоро 100% населения в должниках будут!
Надежда Прудская: - Ооооочень смешно по поводу долгов.!!! А если у меня их нет, почему я должна страдать!!!
Татьяна Самусенко: - Пусть отключают тем, кто не платит! Свет, газ отключают конкретным неплательщикам, а воду... всему городу!

Довідково:

Де беруть воду жителі району

У Синельниківському районі проживає майже 39 тисяч чоловік. З них водою з поверхневих джерел користуються 25,599 тисяч, із свердловин – 6,342 тис., мають індивідуальні колодязі – 6,891 тис., свердловини громадського користування доступні 107 чоловікам.
У розрізі сільських та селищних рад: 
Іларіонівська селищна рада обслуговується ДМП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас», індивідуальні колодязі тут мають 2646 чоловік. 
Роздорська ОТГ також отримує воду від водоводу «ДЗД», а 735 чоловік беруть воду у власних колодязях.
Славгородська селищна рада: по Славгороду та Першозванівці постачання води здійснює КП «Господар», у Бегмі та Польовому – ФОП «Бегма-Струмок». В інших селах постачальником води є «Дніпро-Західний Донбас», крім  Новоолександрівського, Новоолександрополя, де користуються колодязною водою.
Раївська сільська рада: тут господарюють СМКП «Водоканал» (с. Веселе), у Великомихайлівському старостинці  - ВСК «Україна», у Миролюбівському, а також у с. Вербове – громада, михайлівці отримують послуги з водопостачання від ГО «Джерело», а у Шевченківському окрузі діє обслуговуючий кооператив «Тельманівський». Решта населених пунктів отримує воду безпосередньо від «Дніпро-Західний Донбас» та з колодязів, яких на території сільради – 1151.
Зайцівська сільська рада: села Кам’януватка, Кислянка та Хорошеве – клієнти обслуговуючого кооперативу «Водолій-2011», решта отримує воду з «ДЗД». Виключенням є с. Калинівка, с. Очеретувате, с. Тернове, с. Надеждівка, с. Новомиколаївка, де користуються колодязною водою.
Дерезуватська сільська рада: тут взагалі виключно колодязна вода, якою користуються ледь більше тисячі чоловік, які живуть у населених пунктах, що входять до складу ради.
Писарівська сільська рада: у самій Писарівці, Мар’ївці та Новоіларіонвському працює «Дніпро-Західний Донбас», надаючи послуги 745-ти жителям, у Зеленому Гаї та Пристені воду беруть з власних колодязів.