Днями скупник Денис із Дніпра купував речі радянської епохи, які йому приносили на продаж синельниківці. Всі власники «скарбів із запилюжених полиць» мали на меті виручити живі гроші, які ніколи зайвими не бувають. «Викинути шкода» – чулося з вуст кожного другого, хто приходив торгуватися. На ділі виявилося, що не весь радянський антикваріат цінний.

- Серед речей, які приносять переважно люди поважного віку, найчастіше зустрічаються монети, годинники, фотоапарати та радянська атрибутика, - розповів оцінювач предметів минувшини Денис, який не любить афішувати своє прізвище. 
За його словами, ринок повсякчас змінюється, тож деякі речі, що були актуальними для скуповування ще буквальному в минулому році, сьогодні мало затребувані. Наприклад, лінійка фотоапаратів ФЕД, які випускалися масовим тиражом, не дуже цікаві. Найдорожче цінуються унікальні експонати, які не мали масової серійності. 
В подальшому скуплені Денисом речі потрапляють на ринки збуту або в особисті колекції поціновувачів антикваріату. 
Синельниківці приносили монети, значки, годинники наручні й настінні, радіо-деталі, фотоапарати, магнітоли, біжутерію, опаски. 
Найдорожче, що вдалося продати того дня – геодезичний штатив-триногу 80-х років для теодоліту чи нівеліру за 300 гривень. Зараз його використовують в 
декоративних цілях у різноманітних ретро-кафе, як підставку для світильників, або у фотостудіях для встановлення на них прожекторів. 
Фотоапарат Зеніт, ціна якого за радянських часів прирівнювалась до місячної зарплати від 70-ти до 250-ти рублів, сьогодні забрали за 250 гривень. Його цінність в радянському об’єктиві сімейства Геліос. З цієї ж причини скупника цікавлять фотоапарати Зоркий, Нарцис, ФЕД, Естафета, Горизонт, Київ. 
Принесені наручні годинники виглядали не тільки дуже практичними, а й стильними. Це й не дивно, адже за радянських часів їх виробляли досить оригінальними та з якісної нержавіючої сталі, яка витримує значні навантаження. Наприклад, радянського виробництва Восток, стрілки якого застигли у часі, приніс його володарю 50 гривень, а 150 гривень – японський маятниковий годинник Оріент, який колись належав міліціонеру, та досі ходить. 
Скупник Денис розповідає, що більшість людей, мабуть через низький рівень життя, вже давно продали найцінніші речі, особливо радянські  коштовні прикраси, тож здебільшого приносять непотріб, але й досі можна натрапити на яку-небудь рідкісну річ. Велику цінність мають деякі іграшки тих часів, роги лося, бивні мамонта, зуби кашалота, ордени, медалі, ікони, прибори – біноклі, моноклі, підзорні труби, барометри, дозиметри, та навіть напої і цигарки в коробках, парфуми й багато іншого. 

Орися ЛАДАТКО.