На початку лютого спілка синельниківських пасічників зібралася на засідання, аби заслухати звіт за минулий рік голови об’єднання Василя Ілінзеєра та доповідь ревізійної комісії, окреслити плани на майбутнє, затвердити розмір членського внеску та обрати нового очільника. Для проведення зборів обрали голову і секретаря – Олексія Підкидя та Олену Фуригіну.
Так, Василь Єгорович відзвітував, що торік, плідно попрацювавши з членами спілки, порушили чимало проблемних питань, пов’язаних з бджільництвом, знаходячи шляхи їх вирішення. Зокрема, писали скарги та звернення до начальника управління агропромислового розвитку Миколи Малюкова щодо порушення ЗУ «Про бджільництво» та відсутність попередження про обробку полів.
Від очільника спільноти дізналися, що влітку бджолярі збиралися рідше через сезонні роботи, але все одно зустрічі, на яких колеги обмінювалися досвідом та переглядали професійні фільми, все ж таки відбувалися. Також пасічники Синельниківщини брали участь у Всеукраїнській конференції на Харківщині. Придбали медикаменти для ветеринарної обробки бджіл – «Апізан» та «Тактік».
Спільно з приватним підприємством, яке розташувалося у приміщенні спілки, брали участь у традиційній благодійній акції, яку проводять уже понад 10 років. Торік напередодні світлого свята – Пасхи передали у Раївську школу-інтернат, інвалідам війни та малозабезпеченим родинам мед на загальну суму 7700 гривень.
До благодійництва не всі бджолярі поставилися з розумінням. Зокрема через те, що мед закуповується (по оптовій ціні!) у голови спілки або «наближених» до нього людей.
- Але ж мед повинен відповідати якості, проходити перевірку, ми не можемо збирати по півлітра з кожного і зливати докупи, тому за спільні кошти закуповуємо в одного з нас, - запевнив Василь Єгорович.
Проте така відповідь не влаштовувала, пасічники намагалися «докопатися до істини», переходячи на особистості, тим самим один з молодих представників спільноти не витерпів балагану, попрощавшись, покинув збори.
Натомість Олена Марченко запропонувала запровадити методом жеребкування обирати людину, у якої закуповуватиметься мед наступні роки. Вирішення проблеми начебто влаштувало, але «ображені» бджолярі залишились при своїй думці і після засідання ще обговорювали цей аспект з колегами.
На наступний рік голова товариства запропонував наступне:
* розробити темник з бджільництва для подальшого використання його на базі середніх навчальних закладів, щоб з шкільної парти виховувати молодих бджолярів, прищеплювати любов до цієї справи;
* взяти участь у селекції відновлення української степової породи бджіл;
* продовжувати здійснювати благодійну допомогу;
* долучитися до створення реєстру членів обласної спілки бджолярів, отримати їхні посвідчення, щоб бути прогресивними;
* брати активну участь у ремонті приміщення спілки;
* провести семінар з безвощинної технології утримування бджіл (можливо частково впровадити на власних пасіках таке «виробництво дикого меду»);
* брати участь у ярмарках бджільницької продукції.
Насамкінець зборів залишили голосування за нового очільника спілки. Василь Ілінзеєр присвятив себе роботі в цій організації 12 років – чотири терміни. Тому він вирішив піти на заслужений відпочинок, але пообіцяв допомагати новообраному голові. Чимало кандидатів пропонувалось на цю посаду, але через постійну зайнятість кожного із них, вони відмовлялись від поважної місії – очолити бджолярів. Тому голосування відтермінували на місяць, а голову так і не обрали.
- Новий голова повинен бути такою ж порядною людиною, як Василь Єгорович. Він мусить любити бджільництво та наше товариство, - зазначив один з членів Олександр Святина та подякував нинішньому очільнику за відданість справі.

Орися ЛАДАТКО.