Каталог статей
Комунальникам за снігоборотьбу – двійка з плюсом. І слава Богу!
Будь-які розмови про нікудишню роботу наших комунальників у зимовий час, про їх неспроможність протистояти ожеледиці та сніговим заметам, про страждання водіїв та прокльони тих, хто потрапив у ДТП на слизькій дорозі – не варті виїденого яйця. Просто треба собі уяснити – синельниківці не здатні забезпечити мало-мальськи цивілізовані стандарти. Як сказав один розумний чоловік, хочете жити по-європейськи – їдьте в Європу. Але чи варто в такому разі лаяти саме синельниківських комунальників? Варто. Бо хто в ці зимові дні мав щастя проїхатись до Києва, не міг не помітити, що практично від Сімферопольської траси і до столиці шосе реально почищене до асфальту. Ближчий приклад – Дніпропетровськ. Там сніг не лише згортається на узбіччя та тротуари, як у Синельниковому, а і вивозиться за межі мегаполісу. В цивілізованому світі з негодою починають боротися одразу з початком снігопаду, а наше ВО ЖКГ лише після того, як він закінчиться. Через це автомобілі встигають накатати колії, які замерзають і уже не піддаються подальшому зчищанню. Погляньте зараз на наші навіть центральні дороги - всі вони мають вигляд пральних дошок або ж ковзанок. А за нецентральні годі й говорити – там кінь не валявся. Ось за це комунальникам двійка, а заодно і працівникам виконкому, які носа не кажуть до осель пересічних громадян. А за що ж плюс, запитаєте ви? За те, що комунальники забезпечили хоч якусь можливість синельниківцям пересуватись по вулицях. Краще вони ніяк не могли б зробити наявною технікою та існуючим штатом працівників. Бо у нас все робиться „дідівськими” методами: починаючи від збирання листя і закінчуючи вивезенням сміття. У комунальників немає ні самохідного автогрейдера, ні посипочної техніки, ні сміттєвозів. Найбільше їхнє досягнення – тракторний причеп з двома чоловіками у помаранчевих жилетках нагорі. Не хотів би я опинитись на їхньому місці у двадцятиградусний мороз. Нічого доброго не слід чекати і від нинішнього керівника ВО ЖКГ Анатолія Солом’яного, бо з ним контракт укладено усього на три місяці, та ще й попереду маячить перспектива ліквідації підприємства шляхом злиття з „Водоканалом”. Хто в таких умовах зможе працювати на перспективу, залучати інвесторів, впроваджувати нові види послуг та технологій? З усього цього можна зробити висновок: комунальна вакханалія в Синельниковому продовжуватиметься до того часу, доки міськвиконком разом з депутатським корпусом не визнають, що саме ця служба є найголовнішою в місті. А це значить – належно фінансувати підприємство, оновлювати техніку, залучати інвесторів і знайти на посаду керівника дійсно прогресивного енергійного менеджера, хоча б такого, яким був нині покійний Володимир Шантир. Станіслав ТКАЧОВ.
|
Категорія: Новини міста | Додав: Анастасия (03.02.2011)
| Автор: Станіслав ТКАЧОВ.
|
Переглядів: 539
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[
Реєстрація |
Вхід ]