Багато хто чув у місті про громадську організацію «Вітрила». Та мало хто знає, чим займаються ці активісти. «Берег надій» розпитав про їхню діяльність та охоче ділиться з вами.
Все починалося з «Блакитних вітрил»
Понад 15 років тому, згуртувавшись за інтересами, утворився музичний рух гітаристів, бардів, які грали та виконували пісні, весело проводили час, насолоджувалися творчістю однодумців. Окрім дружніх посиденьок за чаєм, вони проводили сейшн (маленькі концерти), акустичні гітарні фестивалі, поїздки на природу, як школа виживання, на ігрища рольове моделювання, багато іншого.
Після певного часу затишшя «стара гвардія» і нові учасники зібралися березневим днем 2016-го року і вирішили поновити традиції, значно розширивши коло інтересів та скоротивши назву. Тепер це об'єднання активістів називається «Вітрила».
А чом би й ні?
Такий головний девіз вітрильців! Дійсно, чом би й… не пограти на музичних інструментах, не продекламувати поезію, не відвідати театр, не організувати велотур широтами рідного краю, не розмалювати сірий паркан, не висадити дерева та квіти та ще багато чого...
- Розподіл людей за напрямами дуже умовний. Хтось всюди перший, хтось тільки спостерігає, хтось гарні думки видає здаля, тому на цей час важко прорахувати навіть скільки вітрильців, - розповідає натхненник і активний учасник усіх заходів Світлана Маряніченко. – Добре, що майже у всьому нас підтримують небайдужі люди, спонсори, які відзиваються на численні прохання.
Музичний
Продовжувачем музичних івентів став молодий гітарист-аматор Віктор Сірик, який збирає місцевих музикантів на фестивалі або грати вуличну музику просто неба. Минулорічний весняний 15-й музфест, за його організацією, пройшов на Алеї здоров’я, навіть дощ не завадив місцевим музикам продемонструвати свої таланти та насолодитися мелодійним плином звуків гітари, саксофону і навіть тромбону.
Серед постійних учасників цього заходу сам Віктор, Євгеній Крикля, Антон Панченко, Сергій Гордієнко, Ілля Гончар, Роман Сліпович, гурт «Наостанок» (Євгеній Тичина та Олександр Лисаченко). Цього року всі з нетерпінням чекають на нове музичне дійство!
Художній
Стріт-арт свого часу організували Артем Іванов та Наталія Безуглова. Вперше вуличне мистецтво зібрало понад півсотні учасників, тепер до малювання на бетонному полотні долучаються нові художники-аматори. Різні тематичні зображення на паркані лікарні стали не лише окрасою, а й фотозонами, де залюбки фотографуються перехожі.
Долучився до акції «розмалюй паркан» в минулому році й активіст Станіслав Шацілло:
- Там є декілька моїх робіт. Допомагаю вітрильцям чим можу. На музичному фестивалі спонсорував нагороди. Із задоволенням долучаюся до інших заходів – саджаю дерева, прибираю сміття.
Спортивно-орієнтований
Активіст Віталій Аверкієв двічі організовував для дітей, молоді, гостей міста пошукові квести (ігри), спрямовані на логічне мислення, спортивне орієнтування на місцевості, знання основ географії тощо.
Учасники не лише розгадували загадки, знаходили зашифровані підказки (наприклад, напис молоком на білому папері, який треба нагріти для прочитання), а й отримували завдання, які вимагають певної фізичної підготовки – дістати з дерева новий орієнтир.
- Заходи пройшли жваво та захоплено. Дітей активно підтримували родичі, це додало квестам дружньої позитивної атмосфери, - ділиться організатор Віталій, - Маю навіть написаний подібний сценарій для більш дорослих гравців, залишилось знайти охочих взяти участь.
Туристичний
Постійним ініціатором велопрогулянок до мальовничих куточків дніпровського краю є Ілля Гончар, за плечима якого тисячі кілометрів на двоколісному транспорті.
Нещодавно долучився до цього напрямку активіст Володимир Пантелеєв, який вже створив перший туристичний маршрут старовинними будівлями Синельникового. В планах чоловіка нанести на карту різні «родзинки» нашого району і викласти для загального користування у мережу.
Озеленення
Кілька років поспіль вітрильці активно насаджували дерева на спекотній доріжці на мікрорайоні, яка веде до другої школи. В цьому році до озеленення міста, яким курувала Інна Аверкієва, додали ще й висаджування квітів на узбіччі так званої «бетонки». На жаль, місце виявилося не зовсім вдалим, адже бур’ян поліз швидше квітів, і місцеві викосили його разом з молодими рослинами.
Українізація
Останнім часом лавки на агітмайданчику мікрорайона стали місцем збору цілих родин на посиденьки під назвою «Краплина українського простору».
- Українці поважають своє минуле задля того, щоб мати змогу творити своє майбутнє, - розповідає одна із організаторів дійства Олена Куян. – Ми обговорюємо традиції та звичаї рідного краю, читаємо вірші, прищеплюємо любов до України нашим дітям. Зазвичай, на ці заходи приходять в одязі з українською символікою.
Шануючи національні свята, долучаються до відзначання Дня прапору, Дня вишиванки, плетуть символічний віночок до Дня Соборності…
Всі акції «Вітрил», направлені на майбутнє, вважають самі учасники. Вони намагаються змінити місто на краще. Вітрильцем може стати кожен, головне бажання щось робити чи навіть просто генерувати гарні ідеї. Вітрило на судні – для надання руху, синельниківські ж «Вітрила» - це рушій в багатьох напрямках.
Орися ЛАДАТКО.
|