Днями до «Берега надій» звернувся небайдужий мешканець міста, колишній працівник Синельниківського райавтодору (перед цим – РайДРБУ), який забажав не називати свого імені. Його непокоїть стан, в якому нині перебуває підприємство. Тож цією територією він провів нам сумну екскурсію, прикрі кадри з якої ви вже можете переглянути на фейсбук-версії газети «Берег надій» за посиланням: https://www.facebook.com/beregnadiy.
Як розповідає чоловік, ще буквально кілька місяців тому він приїздив сюди за документами, які йому знадобились для оформлення пенсії. Підприємство працювало, охоронялося. Нині ж його по-варварськи розбирають серед білого дня всі, кому не ліньки, та несуть до найближчих пунктів прийому брухту.
Щойно хтось сторонній з’являється на ласій для крадіїв території, всі причетні до злочину, тікають у різні боки. Так сталося й тоді, коли ми з камерою зайшли у двір. Загалом же, за словами очевидця, там орудують до 30 маргіналів. По слідах на снігу видно, що вивозять добро тачками, автомобілями, виносять в руках – хто як може. Певно, що залучали і спецтехніку, оскільки деякі елементи підняти власними силами, без допомоги крану, неможливо.
На власні очі чоловік бачив, як викочували кількатонний каток розібраного асфальтоукладчика. Середня ціна чорного сплаву становить 4 гривні за кілограм. Кольоровий метал скуповують ще дорожче, тож з уже залишків від автомобілів, що поки ще стоять в автопарку підприємства: КрАЗів, тракторів Т-150, посипачів доріг, легкових автівок, автофургону для перевезення робітників в першу чергу знімають двигуни, блоки циліндрів, головки та все, що містить алюміній.
Поцупили і лопати для розчищення снігу на автошляхах, всі металеві конструкції воріт, на яких вони трималися. По слідах згарища видно, що розкрадачі майна просто на місці спалюють колеса, вилучають металеві диски, бо шини їм не потрібні.
З майстерні, де стояли токарний, фрезерний, свердлильний, шліфувальний верстати та інше приладдя для ремонту, винесли абсолютно все, лишивши тільки опори, на яких стояли агрегати. Це була ремонтна база, в якій працівники самостійно ремонтували техніку, обслуговували її.
Нічого не залишилося ані від котельні, яка опалювала увесь райавтодор, ані від складських приміщень з автозапчастинами, ані від банної з душовими та роздягальнею для персоналу, ані від матеріального складу, де зберігалися цемент, кахель, дорожні знаки та інше. Полишено лише те, що не беруть у пунктах металолому: шини, каски, пароніт, фільтри для автомобілів тощо.
Як розповів нам наш співрозмовник, жінки також активно долучаються до розкрадання. З адміністративних приміщень: відділу труда та зарплати, кабінетів механіка та головного інженера, бухгалтерії, архіву витягнули всі цінні папери: посвідчення працівників, трудові книжки, ксерокопії паспортів та багато іншого. Для одних – це документи, а для інших просто макулатура. За трудовими книжками обов’язково рано чи пізно звернуться ті, хто оформлюватиме пенсію. І де їх тоді шукати? Чому не можна було всю документацію відправити до міського архіву?
Після викладення відеосюжету з місця події на сторінці газети у Фейсбуці читачі в коментарях зазначають, що у багатьох працівників райавтодору досі існують заборгованості з виплати зарплати. Невже цю нікому не потрібну техніку не можна було продати, щоб розрахуватися з людьми?
Щоб припинити розкрадання, чоловік 15-го лютого звернувся до поліції із заявою. Через тиждень, 22-го лютого, за словами заявника, правоохоронці зв’язались з ним, взяли свідчення та близько сьомої вечора разом виїхали на місце. Втім, поки розв’язували численні вузли на воротях, щоб увійти, всі, хто свідомо переступали закон, втекли.
Вже наступного дня небайдужий чоловік нарахував на подвір’ї 23 людини, серед яких чотири жінки. Щойно вони бачать постійного відвідувача – вмить полишають територію, однак через лічені хвилини повертаються за наживою знову і знову.
Наш постійний читач особливо виділяє такий аспект:
– Ми сплачуємо значний дорожній податок, який повинен спрямовуватись на ремонт доріг та утримання їх в належному стані. Хто ж тепер має їх лагодити, якщо підприємство, яке колись збудувало всі місцеві дороги, практично знищено?
Оскільки райавтодор є філією державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор», ми направили офіційні запити до керівництва, в яких поцікавились чи понесе хтось відповідальність за розкрадання майна, знищення документів тощо. Отриману відповідь обов’язково надрукуємо на шпальтах нашого видання.
Орися ЛАДАТКО.
|