На Синельниківщині пройшли поминальні дні. Час данини предкам, згадуючи яких, ми тримаємо зв’язок поколінь.
Але суть цих днів полягає не тільки, а то й зовсім не в тому, щоб розкоркувати на могилі пляшку вина чи горілки. Пам’ять в іншому. Як казав поет, „не заросте до них народна стежка”. І в буквальному сенсі також. Тому й наводять порядок до цього дня на кладовищах, фарбують, цементують, прибирають сміття.
От тільки не скрізь. На минулій нараді в РДА соромно було сидіти, коли голова райради Юрій Мартиненко продемонстрував присутнім відео з Славгородського кладовища, яке надіслав йому наш земляк екс-нардеп Володимир Альохін. На ньому дві купи сміття на вході до цвинтаря, які до поминальних днів так і не спромоглись прибрати. В коментарі Володимир Ілліч недвозначно запитує, чого не вистачило більше: влади чи совісті?
Така ж сама картина спостерігається і на кладовищі північної частини Синельникового. Біля бетонної огорожі з красномовним написом „складати сміття заборонено” височить його величезна купа, вища за зріст людини. Не дійшли руки у комунальників чи не з того місця виросли у тих, хто його понакладав? (Хоча останніх, до речі, важко осуджувати, адже установленого для смітника місця тут не помітно).
А от мешканці села Тернове Зайцівської сільради напередодні поминальних днів мали інший клопіт – попадала частина надгробних плит, які попідмивала вода. Селяни стверджують, що причина у значних поривах водогону „Дніпро-Західний Донбас”, яких місяцями ніхто не ремонтував. Мабуть, забули керівники цієї установи, що душі мертвих не можна турбувати навіть у такий спосіб...
|