Володимир РОЙ, депутат Дніпропетровської обласної ради:
- День працівника сільського господарства – єдине в житті моє професійне свято. Ще з шкільної парти я став безпосереднім учасником сільськогосподарського виробництва, а враховуючи роботу на домашньому подвір’ї, то і того раніше.
Але з роками змінюються погляди як на професію, так і на результати праці. І коли раніше в переддень цього свята я більше аналізував вчорашній день – тонни зібраного зерна, центнери привісів, квадратні метри збудованих ферм – то сьогодні все більше намагаюсь дивитись у день завтрашній, щоб зрозуміти перспективу галузі. 
Бачу наступне: спочатку аграріям у 22 рази збільшили розмір так званого фіксованого податку, потім відібрали ПДВ з рослинної продукції, потім і з тваринництва, перевели на загальну систему оподаткування. Все це істотно зменшило кількість оборотних коштів у селянина, без яких він не може існувати, бо цикл виробництва триває від восьми місяців у рослинництві до двох років у тваринництві. Увесь цей час треба якось жити, платити податки та зарплату, оновлювати засоби виробництва. Кредити нам недоступні, бо за існуючих відсотків це шлях до вічної кабали і банкрутства, тому надія лише на себе. Якось мої колеги  викручувались.
І ось новий виклик – загроза продажу землі. Невідомо як вчинять власники паїв, коли в Україну зайдуть іноземні корпорації з величезним капіталом та дешевими їхніми кредитами. Щоб якось убезпечити своє господарство, фермер буде змушений намагатись купити хоч якусь мінімальну кількість землі, а для цього зішкребе кошти з усіх закутків. Тоді навряд чи щось залишиться на достатню кількість добрив, на оновлення техніки, реконструкцію ферм і т.д. Це реальна загроза того, що сільськогосподарська галузь якщо й не буде відкинута на кілька років назад, то зупиниться в розвитку. А в результаті -  неможливість збільшення орендної плати та зарплати, падіння валового збору зерна, втрата ринків збуту, зубожіння фермерських господарств і через безвихідь їх продаж. Коло замкнулось?
Є й інший бік медалі. Якщо закон буде прийнятий у запропонованій редакції, і в одні руки можна буде купити 235 тисяч гектарів землі, то потенційно всі українські чорноземи можуть опинитись у власності двохсот іноземних осіб чи корпорацій. А це 72 відсотки території країни. Скажіть, чию тоді „рідну землю” захищатимуть наші бійці і чи будуть захищати взагалі? 
Ну і третє – вже забули, як після обезземелення селян у постреволюційний період мільйони українців масово подалися до Канади, Бразилії, Аргентини у пошуках кращої долі і свого шматка землі. То куди поїдуть зараз наші одноплемінники?
Несвяткові думки, хтось може дорікнути. Реальні, скажу у відповідь. І висловив я їх не для того, щоб нагнати жуті, а щоб бути готовим до завтрашнього дня та перебороти всі проблеми. Бо я точно нікуди з Синельниківщини не поїду і в моєму житті нового професійного свята вже не буде, крім цього одного – Дня працівників сільського господарства. З ним я щиро вітаю всіх моїх колег, які з достойними результатами завершують сільськогосподарський сезон, які своєю і працею своїх колективів доказали відданість землі і підтвердили свій високий професіоналізм. 
Добра всім, миру, благополуччя і радісного веселого дитячого сміху в кожній оселі!

Георгій Колпак, голова ВСК „Україна”, заслужений працівник сільського господарства:
- Нинішній рік можна охарактеризувати одним словом – вдалий для селянина. Насамперед завдяки Божій милості у вигляді своєчасних весняних дощів, сприятливого літа та затяжної теплої вологої осені. І зараз кожне кинуте у землю зерно проросло, даючи надію на наступний рік.
Багато скарг у моїх колег на ціну продукції, і я теж невдоволений нею. Бо коли дешевше купують у нас, чому не дешевшають продукти в магазинах? Але це ринок, на який ми вплинути не можемо. Ми можемо лише підлаштуватись під нього і передбачити чи вгадати своєчасну мить для продажу збіжжя. Та головне – щоб воно було в коморах, а воно цього року є. І це завдяки, повторюсь ще раз, погодним умовам, наполегливій праці колективу, правильному вибору культур, підбору гібридів та сортів, дотримання агротехніки.
На слуху також питання продажу землі. Схвалювати відкриття ринку землі я не схвалюю, але він мене і не лякає. Конкретики поки що немає – тільки наміри, які б я назвав скоріше розвідкою суспільної думки. Покладаюсь все ж на здоровий глузд державників та мудрість самих власників паїв. Головне, щоб Україні не довелось розраховуватись землею за іноземні борги.
Які головні досягнення кооперативу у 2019 році? Їх три – стабільність, стабільність, стабільність. Саме вона забезпечила і придбання нового потужного трактора „Зетор -150”, і побудову двох ангарів для зберігання техніки та добрив, і оновлення сільгоспінвентарю, і  своєчасну заробітну та орендну плату, і вирішення соціальних питань, і своєчасну сплату податків до бюджету громади. 
Сподіваюсь, що і у моїх колег так само. Тому всіх зі святом, миру, благополуччя і добробуту!

Віктор БІБІК, голова ТОВ «Гарант-Агро»:
- Підсумовуючи хліборобський рік, сповнений хвилюваннями і турботами про врожай, скажу, що господарство працює стабільно й прибутково. Серед працівників ТОВ «Гарант-Агро» складно виділити передовиків, бо усі трудяться на славу, не жалкуючи сил. 
На жаль, ціни на сільськогосподарську продукцію вкрай низькі та невтішні. Нестабільність та непрогнозованість ринку – велика проблема усіх агровиробників. 
Від прийняття Закону України про ринок землі сільськогосподарського призначення, насамперед, чекаю, що наша земля залишиться українською. Сподіваюся, що на ній і надалі працюватимуть землероби-співвітчизники, а не з Китаю, Японії, Європи, Америки чи ще звідкись. Маю велику надію, що у селян будуть стабільні робочі місця, які не зменшуватимуться з приходом великих агрохолдингів, особливо закордонних.
До того ж, місцеві аграрії добре орієнтуються у справах насущних на територіях, де працюють. Оскільки аграрний сектор економіки є базовим у нашому районі, фермери щодня займаються не лише господарством, а й соціальними питаннями, інфраструктурою, наповненням бюджету, намагаються вирішити конкретні проблеми людей, допомогти пенсіонерам і ветеранам, школам, лікарням, волонтерам, воїнам української армії і багатьом іншим. Одним словом – роблять все, що в їхніх силах, для розвитку економіки нашого району та його процвітання. Чи будуть підтримувати село і селян ті, кому не цікаві щоденні сільські турботи? Гадаю, що ні. 
Завершити все ж таки хочеться на позитивній ноті і побажати усім, хто від зорі до зорі, без вихідних і відпусток трудиться на землі, трудівникам полів та ферм, завдяки яким на наших столах є хліб, м’ясо, молоко, овочі та фрукти, здоров’я, радості та успіхів! Дякую усім працівникам сільського господарства за важку працю. Бажаю міцного здоров’я, щастя, благополуччя, злагоди і радості у ваших родинах, благодатної ниви і щедрих врожаїв, мирного неба та хай в усіх буде хліб і до хліба на столі!

Юрій ЖУЛЕЙ, голова С(Ф)Г «Жулей»:
- Цей рік був для нашого господарства звичайним: добра погода, гарний врожай, який ми вчасно зібрали. В цьому заслуга колективу С(Ф)Г, невеличкого, але чудового і дружного, де кожен – і механізатор, і працівники їдальні, і бухгалтери, і сторожи – чітко виконує свої обов’язки. 
Як і кожен аграрій, ми відчули на собі відсутність реальної обґрунтованої ціни на зерно, але ж це жодним чином не має позначитися на людях, ні на працівниках С(Ф)Г, ні на пайовиках, яких у господарства майже 200 чоловік. До речі, розрахунки по паях ми провели ще на початку року, тому заборгованості перед людьми не маємо.
Головне питання, яке сьогодні турбує кожного селянина – це обговорюваний ринок землі. Найбільше бентежить не сам факт продажу чи заборони цього, а те, що пропонуючи вільний ринок сільськогосподарської землі, нам не розтлумачують, яким саме чином це має відбуватися: чи це прямий продаж «з рук до рук», чи все ж має бути аукціон… Така невизначеність і є приводом для домислів, балачок і припущень.
Та як би не було, а я вітаю всіх причетних до славетної сільськогосподарської галузі з нашим професійним святом! Нехай щастить в усьому і завжди! 

Геннадій РИЖЕНКО, голова С(Ф)Г «Надія»:
- В першу чергу хочеться побажати причетним до свята усього найкращого, успіхів в такій цікавій, проте нелегкій праці, яка в усі часи залишається в пошані. Вважаю, що людей, доля яких пов’язана з мистецтвом сіяти і вирощувати хліб, виробляти цінну і якісну продукцію тваринництва, по праву називають годувальниками. Адже завдяки їхній хазяйновитості, зусиллям, знанням і наполегливості живе село, розвивається сільське господарство, яке є визначною складовою розвитку держави, запорукою її процвітання. Бажаю прихильної долі, вагомих здобутків, оптимізму, невичерпної енергії та професійної удачі! 
Сільськогосподарський рік в цілому пройшов непогано: добре показали себе і пшениця, і соняшник, і кукурудза. Турбують лише цінова політика і незрозуміла ситуація з ринком землі: чи введуть його в обіг, чи буде він прозорим та на яких умовах здійснюватиметься, чи не набуватимуть у власність українські родючі землі іноземці… 
Дуже вдячний працівникам господарства «Надія» за їхній труд, пайовикам за розуміння, а колегам за співпрацю. Колектив у нас сформувався працьовитий та відповідальний, їм будь-яка робота по плечу. 
Щодо задумів на майбутнє – їх легко планувати, коли в країні все стабільно, і ти розумієш, що буде завтра, впевнений у прийдешньому дні. Поки ж немає розуміння, куди ми прийдемо з цим ринком землі, складно будувати і якісь плани. Втім, оптимізму не втрачаю, сподіваюся, що все буде добре, як у пісні Вакарчука.

Дмитро УШАКОВ, голова ТОВ «Авангард» (Васильківський район):
- Я радий можливості привітати всіх працівників нашого господарства, ветеранів сільськогосподарського виробництва, які багато років віддали цій такій важкій, але надзвичайно необхідній галузі, з нашим професійним святом. Також щирі вітання друзям-колегам з Васильківського та Синельниківського районів, а ще – колективу «Берега надій», який постійно висвітлює проблеми й досягнення сільськогосподарської галузі.
Підбиваючи підсумки року, можу  тільки порадіти цьогоріч-ним погодним умовам, які сприяли високій врожайності: ми отримали на круг 55 ц/га пшениці, 30 ц/га – соняшника. Але при цьому турбує невизначеність подальших перспектив розвитку. Так, наприклад, ми цього року утрималися від покупки бодай жодної одиниці техніки саме через нерозуміння того, що завтра буде з ринком землі, в яких умовах працюватимемо.
Втім, сидіти склавши руки і чекати не можна, тому вже сьогодні в господарстві придбано мінеральні добрива, ведеться посівна, адже земля не повинна стояти в бур’янах за будь-яких умов.
ТОВ «Авангард», як  зав- жди, вчасно і в повному обсязі розрахувалося з пайовиками. Крім того, своїм обов’язком ми завжди вважали підтримку соціальної сфери, тож продовжуємо всіляко допомагати навчальним і медичним закладам. 
Ще раз зі святом, дорогі аграрії! Хай щастить всім!

Дмитро ЛОБАЧ, голова С(Ф)Г «Мічуріна» (Васильківський район):
- Свято працівників сільськогосподарської галузі, до якої я маю честь належати, ми зустрічаємо у непоганому настрої, адже зібрано досить значний урожай. Та, на жаль, нинішня цінова політика нівелює успіхи. Зниження закупівельних цін на пшеницю призводить до парадоксальної ситуації: урожай вищий за минулорічний в середньому на 10 ц/га, а грошей за нього нам пропонують менше, ніж торік: якщо у 2018-му ціни сягала 9 тисяч гривень за тонну, то нині – в кращому випадку ледь перевищують 6 тисяч…
Та руки ми не складаємо, а продовжуємо працювати. Придбали новенький комбайн, а також ротаційні борони, що роблять наш «автопарк» більш сучасним і ефективним.
За традицією господарство не забуває й про нагальні проблеми території. Одна з них, актуальна, мабуть, для кожного українського села й міста – це дороги. Їх стан вже не те, що незадовільний, а навіть небезпечний. Тому С(Ф)Г «Мічуріна» разом із іншими фермерами Великоолександрівщини у співпраці з місцевою владою бере участь у поточному ремонті наших внутрішніх «автомагістралей»: проводимо відсипку шляхів, засипаємо та трамбуємо ями. 
Та проблеми – це буденність, а у нас – свято. Я щиро вітаю всіх аграріїв, які після тривалого періоду безсонних ночей і праці до сьомого поту тепер з повним правом можуть підбити підсумки і трохи перепочити. Попереду – новий сільськогосподарський рік, і хочу від душі побажати, щоб він приніс кожному з нас здоров’я, благополуччя, злагоду, щоб погода була на нашому боці, а наші зусилля втілилися в достойні і головне – гідно оцінені врожаї. Зі святом, колеги!