Відсвяткувати скорботний і водночас світлий День пам’яті та примирення, а також 73-тю річницю перемоги жителі Раївської громади зібралися у селі Великомихайлівка, де за сприяння місцевої громади, ВСК «Україна» та його керівника Георгія Колпака було відреставровано меморіал загиблим воїнам.
Саме тут, біля Меморіального комплексу, після урочистої ходи, яку очолили герої сьогоднішніх бойових дій на сході України, учасники заходу вшанували бойовий і трудовий подвиг своїх батьків, дідів, прадідів.
У братській могилі села Великомихайлівка поховано 27 чоловік. Минуло сім десятиліть, а прізвища загиблих героїв ще й досі відомі не всі. Тим ціннішим є те, що вдалося встановити ще 8 імен: рядові Арутуньян Минде Георгійович, Востриков Іван Єгорович, Григоренко Олександр Олексійович, Макущенко Іван Григорович, Пасапайло Григорій Іванович, сержант Лятифєв Лятиф Мухтарович, Іутинський Микола Миколайович, вільнонаймана Бороткина Пелагея Василівна. Таким чином, для великомихайлівців минула війна стає не просто історією, а відчуттям причетності до тих жахливих днів, розумінням ціни перемоги і мирного неба.
На жаль, сьогодні небо України знову не є безхмарним. Відлуння протистояння на сході затьмарює його болем і скорботою, тугою за кожним сином, батьком, братом, що збільшують святі ряди Небесної Сотні. Синельниківщина вже віддала на вівтар війни життя 15-ти своїх синів. Свіжою раною болить загибель 30 березня уродженця Раївки Віктора Максимова…
Всіх загиблих у війнах вшанували хвилиною скорботи, поклали до меморіалу кошики й букети квітів, подумки ще раз подякувавши кожному, чиє ім’я викарбувано на табличках, і чиє поки залишається невідомим.
Та життя продовжується, і зі сцени зазвучали слова щирих вітань з нагоди свята, які промовляли в.о. голови райдержадміністрації Сергій Турченюк, голова районної ради Костянтин Кравченко, в.о. Великомихайлівського старости Анатолій Ярохович.
Вітаючи зібрання, Раївський сільський голова Юрій Мартиненко зазначив, що основний «тягар» щодо відновлення Меморіального комплексу взяв на себе Георгій Колпак та ВСК «Україна» за підтримки Анатолія Яроховича. Він подякував господарям свята і побажав, щоб цей пам’ятник був для нас прикладом збереження пам’яті та культури.
Сам Георгій Колпак зазначив, що йому, як господарю, дуже приємно бачити таку кількість гостей: «Красиве село позначається на робочому настрої, тому дякую працівникам ВСК «Україна», які роблять все, щоб людям жилося краще». Георгій Васильович також вклонився ветеранам, яких на території Великомихайлівського старостату сьогодні шість. Незабаром 95-річчя відсвяткує легендарний Павло Олександрович Данильченко, днями відзначив день народження і Іван Андрійович Білий, який був присутній на святі. Здоров’я їм та бадьорості духу!
Та не лише на сцені (встановленій, до речі, за сприяння фермера Олександра Прокопенка) розгорталося дійство. Неподалік малеча, уплітаючи за обидві щоки солодку вату, радісно підставляла личка вітерцю, кружляючи на гойдалках, підкорювала справжні висоти надувного містечка. Вишикувалась черга за смачною солдатською кашею від Василя Бабая, вже йшли спокусливі запахи від мангалів, працювала виносна торгівля.
Насиченою стала й концертна програма. Танцювальний колектив «Тандем», Анастасія Головата, гурт «Мікс», вокальний ансамбль вчителів «Гармонія», Володимир Фоменко, Катерина Стороженко, танцювальний колектив «Восторг», Віта Панащенко, Катерина Додон, Влад Васильєв, Ольга Носко, Валерія Ніколенко, Маргарита Тараненко… Справжні таланти, які засвічували на обличчях глядачів посмішки, часом викликали сльози на їхніх очах, змушували замислитися, полинути спогадами…
І, звісно, гучні виступи гостей – хореографічного колективу «Каданс», фокусника Артема Щербакова, вокал Консонанс шоу, лауреата Міжнародних конкурсів Зінаїди Чепи, театру пародій «ГалишОН», який дав можливість виступити на Великомихайлівській сцені ну майже справжнім Вєрці Сердючці та Дзідзьо. Дуже видовищним, захоплюючим і яскравим стало файєр-шоу.
Ми не повинні забувати. На фронтах Другої світової захищали Вітчизну 7 мільйонів українських синів. В Україні за роки війни було знищено 700 міст, стерто з лиця землі 28 тисяч сіл, два з половиною мільйони людей вивезено на примусові роботи. Пам’ятати це – справа честі, обов’язок перед нашими дітьми і внуками, які мають жити в мирі.
Оксана ЛЕНДА.
|
