30 січня відзначила свій 97-й день народження незвичайна жінка, мешканка Іларіонового Галина Павлівна Якименко. На сьогодні вона в селищі найстарша.
Нелегким було її життя – голод, бідність, війна… В далекому 44-му отримала Галина Павлівна похоронку – загинув чоловік. І вже з того часу приписалося до неї страшне слово «вдова».
Важко працювала, одна виховувала двох дітей: сина Володимира та доньку Людмилу. Та не в характері цієї мужньої жінки скиглити, скаржитися на долю.
Майже 60 років працювала на Придніпровській залізниці. Заміж так і не вийшла, своє життя присвятила дітям.
На жаль, сьогодні через хворобу Галина Павлівна прикута до ліжка. Помер син. Доглядають її дочка та дві онуки – Галина та Ольга. Її головне багатство – чотири правнуки та двоє праправнуків.
Як завжди, охайна, усміхнена, привітна, вона, незважаючи на свій поважний вік, пам’ятає всіх своїх односельців, друзів, співробітників, розпитує про кожного. Не може підвестися сама, але гостинно запрошує до столу гостей.
А ще Галина Павлівна жваво цікавиться життям району, селища. Перечитує кожен номер газети «Берег надій», показує зачитану сторінку, де надруковано вірш про солдатських вдів – в ньому її доля і життя…
Разом з головою селищної ветеранської організації В.В. Ковтун ми передали ювілярці подарунки та вітання від депутата обласної ради Володимира Роя з побажаннями міцного здоров’я, довгих років життя на радість дітям, онукам.
Дивлячись на цю маленьку скромну жінку, думаєш, що ці слова саме про неї:
Судьба не сладкая - вдовья,
На праздники не красна.
А понедельников вдоволь
Для матери припасла.
Мать сеяла хлеб и жала,
Не думала о себе:
Одна осталась большая -
Все маленькие в избе.
...Какие года пережили!
И шутит грустно она:
«Теперь все стали большими,
А маленькой - я одна...»
Людмила БОГОМОЛ, помічник депутата
Дніпропетровської облради Володимира Роя.
|