В минулому номері „Берега надій” ми розповідали про початок збирання озимого ячменю у С(Ф)Г „Чайка”– „Аіст”. Щоб завершити ячмінну тему, додамо, що ця культура і надалі буде присутня в сівозміні господарства, оскільки на бугристих полях значно конкурентоспроможніша від свого ярового родича. Але при цьому Володимир Постол продовжує пошук нових перспективних сортів і один з таких – лімагрейнівський Герлах.

Ніколи не відмовиться від пшениці, але все більшу перевагу надає одеським сортам, які виручають у посушливі роки, та краснодарським, які найбільшу віддачу дають внесенню добрив і витримують суворі зими. А от київські сорти врожайні, але тільки у вологий рік, а югославські не витримують морозів. Серед сортів-новинок називає Дріаду та Самурай.
Дозріває також на полях майже 400 гектарів ріпаку, при збиранні якого щиро надіються на допомогу колеги Володимира Роя:
- Володимир Миколайович був „хрещеним батьком” цієї культури у наших підприємствах, то ж нехай тепер виручає, – жартує Володимир Постол.
Попросив допомоги не спроста – кожен прогаяний день може обернутись втратами, що недопустимо на будь-якій культурі. А тим більше на нинішньому дорідному ріпаку, найкращому за останні роки. Можна було б знизити ризики, провівши обприскування посівів клейовою сумішшю. Але, по-перше, на думку керівника, дана операція все одно не дає стопроцентної гарантії, а, по-друге – це неможливо здійснити через відсутність самохідного обприскувача.
- Він – наша мрія, адже потрібен не лише на ріпаку, - поділився Володимир Іванович і спрямував автомобіль на найдорожче своє дітище – поливні поля.
Два дощувальні агрегати практично цілодобово поливають кукурудзу, роблячи перерву лише з восьмої до десятої ранку та з восьмої до одинадцятої вечора. Це часи „пік” по електроенергії та воді, коли життєдайна волога коштує 1,3 гривні за кубометр проти 75-ти копійок у інший час.
Чи вигідне зрошування? Питання далеко не риторичне, адже за кожну з двох трьохсотметрових дощувальних установок господарства свого часу заплатили по 110 тисяч доларів, а за більш широкозахватну - $140000. Крім того, для отримання врожаю в середньому на гектар потрібно вилити близько двох тисяч кубометрів води. Ніяких знижок чи пільг держава на зрошення не виділяє, незважаючи на те, що торік вода коштувала 45 копійок. Тому всі затрати з кишені фермера. А щоб вони були меншими, з року в рік тут закладають демділянки з кількома гібридами качанистої (нинішнього року, наприклад, їх 18).
- Одного разу один мудрий чоловік мені сказав: не вір продавцям насіння навіть найкрутіших фірм – сам бери і пробуй.
І все ж, без зрошення,  відповідаємо за фермера,  кукурудзи в цій зоні отримати неможливо.
- Чому тільки кукурудзи? – розкриває карти Володимир Постол. – Нині ми хочемо завдяки поливу отримати два врожаї.
Суха Калина  не Бразилія, заперечуємо ми, але наш гід і не думав жартувати. Цього року дійсно під однією з поливних машин посіяв озимий ріпак з тим, щоб одразу після його збирання посіяти суперранню сою з вегетацією 85 днів.       
Залишається лише побажати успіху колективам сільгосппідприємств „Чайка”-„Аіст” та почекати результату.

Станіслав ТКАЧОВ.