З двох загальновідомих наших бід (а може й проклять) дороги і дурні, перша нинішнього року на Синельниківщині потроху стала зменшуватись. Зокрема, триває ямковий ремонт державної траси Харків-Сімферополь, чого торік не спостерігалося, нарешті після чисельних звернень райдержадміністрації полагодили ділянку так званої васильківської траси  від Дніпра  до павлоградського мосту, яка теж уже була у жахливому стані. Здійснено частково картковий ремонт асфальтного покриття на дорозі від Сімферопольської траси до Сухої Калини. Це все за рахунок державних та обласних коштів. 
Але цього явно замало, тому на допомогу прийшли місцеві агропідприємства. Незважаючи на сьогоднішні  несприятливі погодні мови і неясність з результатом майбутнього врожаю, знайшли можливість полагодити значні ділянки місцевих доріг ТОВ «Гарант-Агро», ВСК «Україна», ТОВ «Нива», С(Ф)Г «Анастасія». Все це на благодійних умовах, бо держава уже давно не відшкодовує виробникам затрати на соціальні об’єкти, як було колись. Але іншого виходу немає, вважають керівники, бо інакше села опиняться в такій «самоізоляції», що до них не зможуть доїхати ні хлібовозки, ні швидкі, ні шкільні автобуси.
Найскладнішою на сьогодні лишається славгородська траса. Торік  восени новоолександрівські та гірківські фермери не змогли організуватись для ремонту цієї ділянки, а за зиму вона перетворилась у суцільну вибоїну. Тому хочеться зараз у них запитати – зекономили? А заодно нагадати відомий вислів Ільфа-Петрова – «порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих». І хоч вони дійсно мають право скаржитись на шляховиків, але їздить по цих дорогах мають самі. 

Т. Сергєєв.