Узагальнюючи гідротермічні умови, на фоні яких відбувається перезимівля пшениці озимої та інших озимих культур, слід зазначити, що вони є доволі сприятливими, оскільки рослини впродовж більшої частини цього часу не відчували негативної дії низьких температур, в міру були забезпечені вологою і в світлий час доби мали змогу відновлювати процеси життєдіяльності.
Грудень і січень відрізнялися підвищеною температурою повітря, яка на 3–5 °С була вищою за середню багаторічну норму, та недостатньою кількістю опадів, що негативно позначилося на запасах продуктивної вологи в грунті, але не мало негативного впливу на зимостійкість рослин.
В першій половині декади середньодобові температури повітря знаходилися у межах 0,9 – 5,5 °С тепла, то в другій – знизилися до 3,2–13,5 °С морозу. Таке порівняно різке зниження температурних показників за умови відсутності снігу на полях могло призвести до ушкодження, а можливо і часткової загибелі рослин озимих культур. Проте сніговий покрив висотою близько 10 см, який утворився на полях на початку похолодання, надійно убезпечив рослини від низьких температур. Навіть за зниження температури повітря до -20,2 °С, промерзання грунту не перевищувало 14 см, а його температура на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої не була нижчою за -5,7 °С, що виявилося значно вище розрахункової критичної температури вимерзання рослин, яка становила на завершення декади -14,0 °С. За попередніми даними, як засвідчили відібрані зразки рослин, короткочасне зниження температурних показників у другій половині першої декади лютого не мало суттєвого негативного впливу на посіви озимих зернових культур. Лише на окремих полях можливе значне ушкодження листкового апарату рослин пшениці та ячменю озимих, переважно представлених сортами іноземної селекції.
Загалом, беручи до уваги усереднений температурний режим листопада, коли рослини припинили активну вегетацію, та двох зимових місяців – грудня і січня – слід зазначити, що цей календарний проміжок часу за своїми показниками виявився найтеплішим, принаймні, за останні сім років. Середня температура повітря склала близько 2,2 °С, що на 4,2 °С вище середньої багаторічної норми. До речі, такий позитивний температурний баланс (вище нульової позначки термометра) впродовж цього періоду відмічається вже три роки поспіль.
Загальна кількість опадів за листопад–січень склала 83,4 мм і суттєво поступається середній багаторічній нормі, яка визначена 131 мм. За останні роки це один з найгірших результатів, менше випадало за цей час лише в 2013/14 в.р. (61,7 мм).
Таким чином, враховуючи стан рослин озимих зернових культур на сьогоднішній день та беручи до уваги прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається. Разом з тим, є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в порівняно ранні строки, що за якісного догляду за посівами може забезпечити вагомий урожай, принаймні не гірший, ніж в минулі роки. Серед першочергових завдань для зерновиробників є проведення підживлення недостатньо розвинених посівів, боротьба з мишовидними гризунами та обстеження полів озимих зернових культур з метою визначення подальшої стратегії боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками після відновлення рослинами весняної вегетації.
М. СОЛОДУШКО, ДУ Інститут зернових культур НААН;
О. НЕМЕРОВЧЕНКО, Синельниківська метеостанція.
|