Днями до редакції прилетів електронний лист від Вікторії Кузьміної, яка знається на психології та казкотерапії. Пропонуємо вам, шановні читачі, познайомитись з творчістю нашої землячки, натхненної синельниківським краєм. 

Серед чарівних степів, біля озера притулилась до старих верб наша люба Вербки-Осокорівка. Тут пройшло моє дитинство, тут і досі живуть мої бабусі. І саме тут під шелест старої липи у дворі моєї ба Прасков’ї (так ми з донею її називаємо, “Ба”) народжуються казки та вірші. Дитинство закінчилось, і тепер, коли я працюю психологом та пишу казки, степи та луги Синельниківщини залишаються місцем натхнення і сили. Стара липа, очерет біля озера, горлиця за вікном, квіти, обласкані руками бабусі – всі вони дарують мені сюжети, історії, натхнення. І ця чарівна рибка з моєї казки, може, й досі живе в нашому озері, хтозна.

Чарівна рибка

(Казка для всіх, хто втомився чи засумував)

Жила собі рибонька. Була вона весела та швидка. Все наша рибонька встигала та завжди знаходила ласкавий погляд та вільну хвилинку для інших рибок. Всі жителі озера вважали, що рибка та… чарівна. Адже вона ніколи не падала духом, не жалілась, не пливла геть у злості, навіть, коли інші рибки робили щось недоречне та     безглузде.
Та одного разу наша чарівна рибонька захворіла. Не хотілося танцювати серед водяних лілей та вистрибувати з води, не хотілось плавати з іншими рибками. Жителі підводного світу відчули занепокоєння та засумували. Як так? Щось не те з нашою рибкою відбувається. Одна з рибок, наймолодша та найшустріша малесенька Краснопірка стрімголов попливла за Доктором Крабом. Доктор Краб був мудрий дідусь, подивився він на рибоньку, послухав, як вона зітхає і… сказав, що рибка здорова.
- Чому ж вона нічого не хоче? – спитала Квакуля, маленьке зелене жабенятко.
- Тому, що надто багато часу присвячує іншим. Та надто мало – собі. Навіть від спілкування з гарними друзями ми можемо втомитись, якщо його дуже багато. Навіть від добрих справ, які робиш з натхненням, можна відчути втому та сум, якщо не дати собі відпочити вчасно.
- Прописую тобі п’ять хвилин щасливої тиші кожного дня, вранці та ввечері, – сказав нашій рибоньці Доктор Краб.
- Це як? – здивувалися жителі озера.
- Вранці та ввечері не менше 5 хвилин думай про те, що дає тобі натхнення та радість: про свої успіхи, про смачну вечерю, про діточок, про друзів, про мрії, про досягнення, про маленькі радості життя. Важливо збирати для цих 5 хвилин дуже приємні та яскраві спогади. Дуже теплі та добрі. Найкращі думки або навіть мрії. 
А якщо так трапилось, що важко пригадати приємні події та думки, то обов’язково заплануйте собі якусь приємність. Придумайте, чим ви порадуєте себе сьогодні. Це важливо, навіть якщо це буде якась дрібничка.  Іноді маленька чашка кави або кілька сторінок цікавої книги дарують нам більше радості, ніж якась серйозна подія.

З найкращими побажаннями, Вікторія КУЗЬМІНА.