Рідко кому вдається дістатися зірки легко й просто. Цей шлях здебільшого встелений перепонами, труднощами й моментами, коли просто, як кажуть, хочеться скласти руки. Хтось піддається цьому розпачу, інші ж, долаючи власну слабкість, вперто продовжують свій шлях.
Саме до таких людей, які бачать перед собою мету і сягають її, належить і героїня нової книги нашого відомого земляка, письменника, члена громадської редколегії «Берега надій» Валентина Василенка. Твір має промовисту назву «Тернистий шлях до зірки» і присвячений людині, чия трудова діяльність була належним чином оцінена державою – Герою Соціалістичної Праці, депутату Верховної Ради Української РСР Лідії  Постольник.
Дитинство, затьмарене жахами війни, сповнена тяжкої праці юність, не менш напружені щоденні порання на полі та на фермі… Все життя – суцільна самовіддана робота. Вона й стала тим ключовим фактором, завдяки якому земляки обрали Лідію Іванівну своїм представником у Верховній Раді. Люди знали: Постольник – одна з них, вона розуміється на тому, чим живе село і чого потребує, трудиться так, що є взірцем для інших. Людяність, вміння співпереживати, мудрість, яка дозволяє дати пораду, знайти необхідні слова – ці особисті якості жінки також вплинули на вибір синельниківців.
Валентин Василенко не обмежився викладенням життєвого шляху Лідії Постольник. Він органічно «вплів» у свою книгу раніше написані роздуми (деякі з них були опубліковані в «Березі надій») про людей, яких доля тим чи іншим чином пов’язала з Лідією Іванівною, про село і рідну землю, до яких вона навіки приросла, про війну на сході України, за яку болить серце у кожного з нас… Все це зробило з твору не просто життєпис, а певний зріз нашого буття, в центрі якого – жінка, котра подолала свій тернистий шлях до зірки. І йдеться не лише про Зірку Героя, яка сяє на її одязі. Її головна зірка – це гідність, порядність, повага оточуючих і життєвий шлях, який може слугувати прикладом для кожного.
«Як хочеться спокою і миру, жити в країні, де б людина відчувала себе Людиною, а не якимось додатком до чиїхось забаганок», - ділиться думками та прагненнями Лідія Постольник. Нехай справдяться її сподівання, в яких – турбота про кожного українця.

Оксана ЛЕНДА.