За тиждень перед Великоднем – Вербна неділя, яку ще називають квітною, або неділею гілок.
Люди здавна вірили у вербу, наділяли її здатністю відганяти всіляку нечисту силу. Вербові гілки розвішували у хатах і хлівах. У Вербну неділю всім слід каятись, просити прощення, «бити» свяченою вербою всіх членів сім’ї й худобу. Свячену вербу потім обов’язково садили біля криниці – тоді в ній нібито буде добра вода. Коли в дворі росте свячена верба, то тут будуть «і хліб родитися, і худоба плодитися». У чистий четвер з гілочок варили узвар і до сходу сонця вмивалися ним, «щоб чистим бути». Освяченими гілочками виганяли на Юрія перший раз худобу на пашу, їх димом обкурювали хату, вербу клали у воду, в якій купали хвору дитину.
Три гілочки верби женуть з дому нечисту силу. Верба вбирає в себе біль, нездорове дихання, а якщо вербовими гілками обмести стіни будинку – здивуєтеся, скільки сміття вони виметуть.
У фольклорі верба символізує дівочу красу або печаль. Як і калина, вона є поетичним символом України. Тарас Шевченко, відбуваючи на заслання до Кос-Аралу, взяв із собою гілочку верби. Там він посадив її, виросло могутнє дерево, а з його паростків – нові вербички, майже двісті з яких виростив сам поет. І досі серед пісків Кос-Аралу шумлять тарасові верби.
Про людську любов до верби говорять не лише пісні про неї, а й назви міст і сіл: Лозова, Вербове, Вербина, Вербки, Вербова балка, Лозуватка… Я вже не кажу про обряди й звичаї.
У світі існує майже чотири сотні видів верби. В Україні ростуть біла, гостролиста, пурпурова, тритичинкова, п’ятитичинкова… Східні слов’яни вважали її символом родинного вогнища. А ще вербу полюбляють бджоли – перший медозбір ранішньої теплої весни вони беруть із жовтих вербових сережок, оскільки дерево квітує рано. З одного гектара бджоли можуть зібрати 100-150 кг меду.
А ще верба вказує людям воду, недарма ж криницю завжди копають саме там, де росте верба. Зарості ж верби – надійні вартові берегів ставків, річок і озер, які захищають від руйнувань.
Деревина верби голосиста та гнучка, каже наш відомий земляк маестро Ігор Білий А тому її використовували при виготовленні спочатку кобз, а потім бандур. Вона співала, раділа, а в часи лихоліття плакала над долею та піднімала дух народу. А ще, як розповідали старожили нашого села, раніше з верби виготовляли легкі човни – довбанки, а також дуги, полоззя, коромисла.
Немає кращого матеріалу для плетіння, запевняє всіх народний майстер з Дерезуватого Віктор Зібров. З верби плетуть кошики, огорожі, колиски, хлібниці, вази…
З вербним тижнем і неділею наші предки-хлібороби пов’язували багато прикмет: якщо на вербному тижні ранки морозяні, то ярові будуть хорошими. А ще: якщо гарно цвіте верба – оранка буде вдалою. Під час граду виносили гілку свяченої верби, щоб зупинити його.
Тож зі святою Вербною неділенькою вас, любі читачі «Берега надій»!
Іван ГУСАРОВ.
с. Дерезувате.
|