Наприкінці жовтня минулого року жителі Славгородської селищної, Варварівської та Гірківської сільських рад утворили на теренах району нове формування – об’єднану територіальну громаду. Вона стала «золотою серединою» із п’яти, на сьогодні сформованих на Синельниківщині, як за кількістю населення  (5326 чоловік), так і за територією (241,6 кв. км).

Про те, які кроки вдалося зробити протягом перших 100 днів існування, які сподівання справдились, а які поки залишаються планами, та багато іншого «Берегу надій» розповів Славгородський селищний голова Василь Сороковський.
- Почну з того, що ми вже зробили. Найперше – затвердили склад виконавчого комітету, який має забезпечувати роботу в усіх сферах життя громади. На сьогодні це 35,5 штатних одиниць, враховуючи відділ освіти. Втім, вже зараз відчуваємо, що необхідно додавати посаду архіваріуса, адже треба багато працювати з документами трудового архіву, який наразі зберігається на загальному районному рівні.
Безумовно, головним програмним документом, який визначає рівень життя громади протягом року та пріоритетні завдання, є бюджет. Ми прийняли його у грудні минулого року, причому, дебати тривали близько шести годин, обговорювали кожну цифру. Бюджет прийнято у сумі 32 мільйони гривень, з яких 17 млн. складають власні надходження, решта – субвенції на медицину та освіту. Хочу зауважити також, що саме славгородці затвердили найнижчу в районі ставку земельного податку – 0,6% від оціночної вартості ріллі.
Чи вистачить нам цих коштів? На захищені статті – однозначно. Щодо інших - дуже сподіваємося на це, хоча, зрозуміло, перший рік є певною «пристрілкою». В області, вивчивши наш бюджет, громаду назвали спроможною. Так це чи ні – будемо бачити вже за підсумками першого року нашої роботи.
Крім того, навряд чи ми можемо вважати себе спроможними, поки не розпоряджаємось землями за межами населених пунктів. Про це зараз багато йдеться, але, знову ж таки, справжніми господарями ми ще не стали. Тож протягом року ми лише оцінюємо доходи і витрати, порівнюємо, аналізуємо, навчаємось.  
Дуже важливою зробленою справою вважаю придбання соціального житла для дітей-сиріт: одного будинку в селі Запорізьке Гірківського старостинського округу та двох будинків і квартири – у Славгороді. Майже 600 тисяч гривень на це було виділено Кабінетом міністрів.
Що ж до перспектив, хочу зазначити, що одним з головних завдань вбачаємо створення власного комунального підприємства. До сьогодні всі основні проблеми території нам допомагають вирішувати бюджетоутворюючі підприємства Славгородський арматурний завод, хлібоприймальне підприємство «Славгород-Агро», агроформування «ДВК», «Нива», «Агросвіт», «За мир», «Агронива», «Сенюра» тощо. Тепер же за підтримки коштів з держбюджету, в якому на розвиток інфраструктури виділено 2,2 млн. грн., ми можемо не лише створити таку спеціалізовану профільну організацію, а й закупити необхідну техніку.
Важливо також визначитись з подальшою долею Тургенєвської НСШ, в якій залишається всього 9 діток. Першого й другого класів у школі немає, а батьки і нинішніх, і майбутніх учнів, як стало зрозуміло після обговорень, вже налаштовані возити дітей до Славгородської середньої школи. Тому скоріш за все неповну школу закриватимемо, а у приміщенні розмістимо, зокрема,  відділ освіти.
Якщо вже мова йде про дітей, торкнуся й дошкільної освіти. Понад трьохсот малюків на Славгородщині, більше 100 – у Варварівці та Гірках, і на всіх них ми маємо 5 дитячих садків (2 – у самому Славгороді, по одному – в Тургенєвці, Гірках, Варварівці). Це, звісно, не так вже й мало, але ж в нас ще є близько 30 малюків у Бегмі та Первозванівці, колись був дитячий садочок в Андріівці… Тож думатимемо й над цим.
Словом, напрямок руху ми визначили. Чи всі ризики ми змогли врахувати, створюючи Славгородську ОТГ, будемо бачити за підсумками нашого першого року існування.