У приміщенні Старовишневецького Будинку культури встановлено піролізний котел.
Котел, на відміну від звичайних, працює не на газі, а на дровах, а тому є ефективним в плані енергозбереження.
Раніше Будинок культури опалювався від котельної, яка подавала тепло й до школи. Та старе обладнання, величезні втрати тепла зробили стару мережу неефективною. Тож школа отримала власну котельню, а культура так і залишилася без тепла. Але ж так не повинно бути, адже тут проводяться заходи, свята. Тому й вирішили встановити саме піролізний котел.
- Це „друга ластівка” в нашому районі, - каже голова Синельниківської райдержадміністрації Юрій Мартиненко. - Ще один такий котел встановлено у Раївському клубі. Камера згорання в ньому металева, працює на твердому паливі – дровах. Та є й відмінності: якщо у Раївці котел включають, щоб прогріти приміщення перед заходами, то у Старовишневецькому в цій будівлі розташований ще й ФАП, тому тепло має бути завжди. Тож цей котел працює з додаванням води, щоб забезпечувалася постійна подача тепла.
Щодо відносної дешевизни такого опалення ми переконалися вже при встановленні котлів. Раївцям це обійшлося близько 30 тисяч гривень, старовишневчанам – у 50 тисяч. В цьому році ми вивчаємо, аналізуємо, тестуємо роботу цих двох котлів, і якщо все буде добре, без збоїв, з економією – рекомендуватимемо й іншим йти саме таким шляхом.
- Встановлення піролізного котла в Будинку культури й ФАПі обійшлося нашому бюджету у 50 тисяч гривень, які були виділені з вільного залишку, - розповідає Старовишневецький сільський голова Тетяна Линник. – На ці гроші ми не лише придбали й встановили котел, а й відремонтували опалювальну систему.
Закінчили роботи по встановленню у вересні, а з 15 жовтня розпочали опалювальний сезон. Зараз, через місяць, вже можемо підбити перші підсумки і зазначити, що економія дійсно велика. Так, за попередніми підрахунками, ми витрачаємо десь до 30 гривень на добу, а коли б опалювали газом – ви-трати були б у кілька разів більшими.
Звичайно, всі ми відчули, що нарешті в приміщення прийшло тепло. Та якби ще й вікна поміняти – отоді б стало по-домашньому затишно.
Ось яку думку щодо піролізних котлів висловив колега Тетяни Линник, Роздорський селищний голова Сергій Забудько:
- Питання енергозбереження, звичайно, треба вирішувати і впроваджувати. Але, на мій погляд, газ – більш надійний, перевірений роками і цивілізованіший метод опалювання. Якщо вже говорити про економію блакитного палива та про наявність достатньої кількості дров чи соломи, нехай тоді спочатку встановлять піролізні котли, наприклад, в оперному театрі, а вже потім рекомендують їх для сільських клубів та Будинків культури.
ДОВІДКА "БН":
В основу роботи котла покладено принцип піролізного спалювання (або сухої перегонки) палива, суть якого полягає в тому, що під дією високої температури і в умовах нестачі кисню суха деревина розкладається на летючу частину - так званий піролізний газ і твердий залишок - деревне вугілля (кокс). Піролізний газ в процесі згоряння взаємодіє з активним вуглецем, в результаті чого димові гази на виході з котла практично не містять шкідливих домішок.
|
