Дві кравчині, обидві Тетяни – Перейма та Долгобородова в професії вже по 30 й 20 років відповідно. Вони пов’язали свою долю з шиттям, хоча і прийшли до цього по-різному.
Так, Тетяну Перейму голку в руках навчила тримати її мама. Тож з 13-ти років дівчина, яка більше була «пацанкою», сама собі шила одяг. Натомість Тетяна Долгобородова не думала й не гадала, що стане кравчинею, але після школи пішла опановувати саме цю спеціальність. Тепер уже жінка не уявляє іншої справи, якій би ось так присвятила життя.
З-під рук та голок обох швачок виходять різноманітні вироби. Крім того, що жінки можуть полагодити одяг, перешити, підігнати за розміром, перекроїти, вони самі моделюють унікальні речі, починаючи від спідньої білизни і до складних за кроєм бальних суконь, верхнього одягу, жіночих сумок тощо. 
Фахівчині швейної справи можуть втілити будь-який каприз замовника. І все це для того, щоби клієнти завжди виглядали красиво, модно й елегантно. Майстриням притаманні образна уява, відчуття стилю, витончений смак та творчі здібності, тож вони легко підбирають фасон, який якнайкраще підкреслює форми. 
Тетяна Перейма найбільше полюбляє працювати зі шматочками різних тканин, комбінувати їх, створюючи унікальний виріб. Тетяну Долгобородову в роботі надихають рюші, бантики, мережива, які є елементами чудових суконь та спідниць для дівчаток.
Героїні нашого допису розповідають, що професія швачки начебто й затребувана, але не завжди цінується суспільством. Буває, клієнти дорікають, що 200-300 гривень за пошиття сукні – це дорого. Втім, є й такі замовники, очі яких сяють від захоплення під час примірки обновки. І саме з таких складається клієнтура наших майстринь!

Орися ЛАДАТКО.