І це – Олександр Кудін, інженер-будівельник за фахом, який років 13 тому здійснив свою заповітну мрію, полишивши гамірне місто Дніпро і оселившись понад Дніпром-рікою, саме поблизу славетного порогу Ненаситець у с. Василівка-на-Дніпрі.

Тут він за своїм проектом власноруч  збудував справжнісінький міні-замок, який став окрасою Василівки. До речі, в ту будівлю вмуровані і старовинні цеглини, які випускались тут Катериною Ларош (Синельниковою) (1852-1903), із її ініціалами. Цікаво знати, що ім’я Катерини, володарки палацу у Василівці, а також (увага!) порогу  Ненаситець, яким володіла разом із сестрою Вірою Маламою, палац якої знаходився на протилежному березі Дніпра у сучасному Микільському-на-Дніпрі, увійшло в історію поряд із іменем славетного композитора Петра Чайковського. Він називав її «голубушкою Кату», вона ж у листах «милому, дорогому Петру Ильичу», зокрема в листі від 30 листопада 1891 року, писала: «Не могу вам выразить, какое утешение и украшение моей жизни составляет моя вера в вашу справедливость. Это моя каменная стена». (Чабан М.П., Мороз О.М. «Усадьбы и судьбы», ЛІРА 2019) 
Від природи наділений не лише феноменальною працьовитістю, а й витонченим смаком і почуттям прекрасного, Олександр Кудін будь-яку справу, за яку береться, доводить до кінця і перетворює на маленький шедевр – чи то буде різьба по дереву, чи власноруч збудована унікальна баня, яку він бачив ще в дитинстві у бабусі в Білорусі. Ви не повірите, але немає такої роботи, яку б він не вмів зробити! Але не лишень будівлями прикрасив Олександр Григорович село. Чудовий дизайнер, він виростив на садибі унікальний парк із безліччю сосон різних порід, ялин, берізок тощо, та такий, що науковці-біологи, які приїхали на екскурсію до курган-могили із м. Дніпра, ахнули від захоплення і побажали в майбутньому обов’язково познайомитись із творцем цього дива. Він виплекав також прекрасний сад, у якому крім розмаїття сортів, мабуть, усіх традиційних для нашої місцевості фруктових дерев, саджає й екзотичні, деякі з яких, такі, наприклад, як японська айва, хурма та інші, вже плодоносять! Ростуть тут кущі малини, аронії, ожини – і то все найкращих сортів; полуниця на будь-який смак (більше десятка сортів) тощо. Вирощеним він усіх залюбки пригощає.
Симпатичний, стрункий, високий Олександр – інтелігентна, ерудована, багатогранна особистість великої щедрої душі. Про це стало відомо невдовзі після того, як він оселився у Василівці: коли трапилося лихо з сусідською дитиною, то  облишив усі власні справи і негайно відвіз малого до обласного опікового центру. Хто б до нього не звернувся з яким проханням, –  неодмінно допоможе. Всім, з ким спілкується, намагається зробити якусь приємність. «Я просто ставлюсь до інших так, як хочу, щоб вони ставились до мене», – говорить, усміхаючись.
Це – людина-унікум із романтичною душею (щодня зустрічає схід сонця, а щовечора милується неповторної краси його заходом над Дніпром), залюблена в красу рідного краю і його історію, людина феноменальної працьовитості і залізної волі. Дивом дивуюсь, як він, самотужки, за такий короткий термін, зумів створити тут маленький рай? Запитуєте звідки черпає сили та натхнення? Олександр не курить і не вживає спиртного, знаходить час для оздоровлення. 
Доля не завжди була прихильною до нього: ще коли був школяриком, померла мама, лікар-гінеколог. Батько сам зростив двох школярів, дав освіту і навчив по правді жити. Він теж люблячий і  турботливий батько двох синів, але не байдужий до проблем і чужих діток. То якусь копійчину дасть у Будинок культури для придбання фарб і фломастерів чи солодощів, а це ось, у переддень Дня Святого Миколая, привіз до БК у подарунок місцевій дітворі і дорослим власноруч вирощену розкішну ялинку! Унікальний подарунок! Хто ще може таким похвалитись?   
Це ще один доказ того, що могутня позитивна енергетика порогу Ненаситця – плюс 10 по 10-бальній шкалі – сприяє прояву талантів, значно покращує позитивні (на жаль, підсилює і негативні!) людські якості. А такі світлі люди, як Олександр Кудін, приходять у цей світ для того, щоб зробити його кращим. Побільше б таких новосельців у Василівку!
Тож нехай Ваша людяність, доброта і безкорисливість, шановний Олександре Григоровичу, повернуться до Вас щирим добром, щастям-долею! Міцного Вам здоров’я і натхнення! 

Людмила ЛЕНДА.
с. Василівка-на-Дніпрі.