Не від хорошого життя люди йдуть оформлювати субсидії. Здається, що система субсидіювання комунальних платежів населення має полегшити ситуацію. Але таке полегшення лише часткове. На жаль, субсидії отримують далеко не всі, хто цього міг би потребувати. 
Але ж чому найбільший тягар лягає на найбідніших і на найнезахищеніших? Чи будуть колись родинні витрати на сплату комунальних послуг не перевищувати якоїсь розумної межі? Доводиться економити не лише на театрі, на книгах чи на подорожах, а навіть на важливих щоденних потребах – їжі, ліках. Вже переважна більшість молоді «втікла» за кордон, подалі від тарифів, від вдосконалень і врешті від безнадії.
З початком нового опалювального сезону в управлінні соціального захисту населення вишукується черга за субсидіями. Кожен приходить туди з надією на отримання «державної допомоги». Проте чи не краще було б отримувати гідні зарплати та пенсії і мати змогу самим розраховуватися за послуги? Не замислюватись, чи увімкнути зайвий раз електрочайник, чи прикрутити тихіше газ, чи знайти якісь інші методи економії?
Уряд же лише постійно намагається привести українські тарифи до одного знаменника з Європою. Ну, а чого ж, у Європу хочемо, то й жити слід по-європейському. Єдине, що залишається неврахованим, це дохід населення України.
Загалом же в міському управлінні праці черги не значні – 5-6 чоловік максимум. Начальник відділу грошових виплат та компенсацій Світлана Бутурлакіна обумовлює це тим, що окрім живої черги, здійснюється прийом громадян за попереднім записом, оброблюються заяви, прийняті електронною або звичайною поштами. До того ж, субсидіант заходить на прийом вже із заздалегідь заповненою заявою, яку разом зі спеціалістом скореговують, а не пишуть «під диктовку». 
Зараз в управлінні здійснюється запис на листопад, але ажіотажу немає, тож люди займають черги особисто. Заповнювати заяву та декларацію допомагає консультативний сектор, на стендах майорять зразки, а спеціалісти час від часу виходять у коридор і підказують, якщо раптом щось незрозуміло. 
Передбачено подання заяв та декларацій особисто, що в основному переважає серед людей постарше, та в електронному вигляді, заповнивши заяву на сайті мінсоцполітики. За наявності електронного підпису, субсидіант може навіть не з’являтися в управління соцзахисту, але у випадку відсутності такого – заявник повинен протягом місяця прийти поставити свій підпис. Світлана Михайлівна зазначає, що такий спосіб отримання субсидії також користується популярністю. Головна умова – залишити номер телефону, за яким спеціалісти можуть зв’язатися і вказати на помилки, якщо такі знайдуться.
Коли ж заяву відправляють поштою, то дата отримання листа вважається та, коли поставлений поштовий штемпель, а не тоді, коли лист прийшов. Це чудова перевага, бо, розуміючи з якою швидкістю нині працює ця установа, субсидії можна було б і не дочекатися ніколи. 
Бувають випадки, коли на загальних підставах надання субсидії неможливе, тоді збирається комісія, яка засідає двічі на тиждень і вивчає складні питання. В основному комісією розглядаються питання на збільшення площі або за фактом проживання. Наприклад, непрацюючі  особи, в яких опалювальна площа більша, ніж санітарна (48,87 кв. метрів), можуть звернутися на комісію для призначення субсидії на збільшену понаднормову площу житла – 65,53 кв. метри (максимум), але не більше загальної. Також часто-густо комісія розглядає випадки, коли сукупний борг за комунальні послуги становить більше 340-ка гривень.
Управління праці працює щоденно, крім вихідних з 8-ї ранку до 17.00, у п'ятницю – до 16.45. Такої потреби, як в минулих роках, приймати людей додатково у суботу поки що немає. Спеціалісти встигають приймати заяви від людей. Проте на вихідних виходять для опрацювання того, що прийняли за тиждень.
До речі, в тій самій черзі можна почути набуті за власного досвіду низку «лайфхаків» (корисних порад) з економії та способів обігріву. Дехто вже вмикав «дуйчик», обігрівач або кондиціонер, хтось одягався потепліше, а когось рятувала пляшка гарячої води під боком, проте мало хто вже вмикав опалення. На щастя, погода нині стоїть ще тепла, не зважаючи на те, що осінь вже на екваторі, тому в домівках не дуже й так холодно. 
- Теплі шкарпетки та флісові штанці з халатом – краще і дешевше, ніж космічні рахунки за комуналку, - вважає субсидіантка Ольга Титаренко. 
А як щодо енергомодернізації житла, яка допоможе менше платити за комунальні послуги? Простіше кажучи, утепливши будинок, можна досягти економії. Відчутно стане тепліше, якщо замінити старі вікна на енергоефективні. Лічильник тепла дасть змогу родині заощадити 20% сімейного бюджету. Якщо встановити регулятор на радіатор, економія буде ще відчутнішою.
Енергозберігаючі лампочки і датчики руху в сукупності дають змогу на 70% менше платити за електроенергію. Ощадливе використання води, правильне користування побутовими приладами – ще одна можливість економити домашній бюджет.
Наприкінці літа виявлено понад 20 тисяч людей, які отримували подвійну субсидію за двома адресами реєстрації. Та це й не дивно – так само, як держава намагається своїми чудо-реформами обхитрувати українців, так і вони, в свою чергу, намагаються виживати. 
Протягом восьми місяців 2018 року кількість сімей, яким було призначено субсидії на оплату комунальних послуг, зменшилася майже на 60 відсотків в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Про це наприкінці вересня повідомив прес-центр Державної служби статистики України.
Тож як, людоньки добрі,  виживати в нашій країні? Раніше люди взимку відкладали гроші на відпочинок влітку, а тепер цілий рік «затягують пояси», за рекомендацією міністра мінсоцполітики пана Реви, щоб розрахуватися взимку за споживання комунальних послуг.
 

Орися ЛАДАТКО.