Вже понад п’ять  років минуло з часу, коли в Синельниковому, виконуючи вимоги декомунізації, перейменували деякі вулиці, та ще далеко не на всіх будинках з’явилися нові назви. Скільки коштують нові таблички та чи можна знайти їх в Синельниковому – спробуємо розповісти.
Часто чую від знайомих, котрі не є мешканцями нашого міста, чому, наприклад, Петровського стала Музичною, або ж Тельмана – Музейною. За логікою можна припустити: певно, через те, що на цих вулицях знаходиться музична школа та музей п’ятої школи. Але є й такі вулиці, назви яких після перейменування не змогли б пояснити ані самі мешканці, ані відомий сищик з Бейкер-стріт. Бо навіть самі жителі цих вулиць не завжди розуміють, чому їх «авеню» саме так назвали. Наприклад, читач Роман Солдатенко пише під одним із дописів нашої газети про те, що Медовою вулицею не пройдеш – не проїдеш, на що отримує відповідь від іншої читачки Тетяни Нікуліної: «Оооо! Зате назва яка – МЕДОВА! Життя – медом на цій вулиці не здається?»
Але тема нашої  розмови не назви вулиць, а саме дороговкази, тож повернемося до неї. Наприклад, одна з читачок порушує досить важливе питання стосовно того, що через відсутність табличок з назвами вулиць у пошуках потрібної адреси затримуються машини швидкої допомоги, пожежні. Так і справді, чи не стануть старі назви вулиць на наших домоволодіннях причиною втрати чийогось майна від вогню чи злодіїв, або найголовніше чи не стануть причиною смерті, адже у вище названих професіях як ніде важлива правильна геолокація. Відповідь на це питання, певно, лишу на суд вам, дорогі читачі.
Я вийшов на вулиці міста, щоб дізнатися думку пересічних синельниківців і спитати, чи змінили вони адресовкази на своїх будинках. 
– Я ще не звик до нових назв. Табличку змінив би, якби перейменували мою вулицю, – сказав Віктор, житель північної частини міста.
–  Поки не збираюсь змінювати табличку, – відповів Микола, мешканець Малої.
– Табличку поки не замінила, але збираюсь найближчим часом це виправити, – розповідає місцева жителька Вікторія.
Прогулюючись містом, також зайшов у декілька крамниць з господарчими товарами, в яких мені розповіли, що таблички можна заказати в одному з «магазинчиків» на центральному ринку. 
Що ж, пішов туди, знайшов потрібний прилавок, де у привітної продавчині й дізнався розцінки. Ціни варіюються від 120 до 160 гривень на звичайні пластикові таблички (на фото) та є ще зроблені із композиту (прямокутної форми), але вони будуть коштувати на десятку дорожче. Втім, як попередила жінка, вже з березня вартість товару підвищиться. На виготовлення таблички потрібно близько тижня. За словами продавчині, якість табличок висока, наприклад, ті, що в неї на розкладці, знаходяться там декілька років – і ні дощ, ні сонце, ні морози не пошкодили ці витвори прибудинкового мистецтва. 
Також дороговкази можна спробувати знайти і на торгових платформах (інтернет-магазинах) України. Ціни на звичайні таблички в середньому 200–300 гривень. Вартість більш дорогих – від 505 до 625, таблички з підсвічуванням (назва вулиці та номер будинку) від 1100 до 1595. Алюмінієві – від 485 до 1180 грн. Та в цьому випадку не всі магазини беруть на себе оплату за доставку виготовлених табличок, тож доведеться ще трішки доплатити.
Сподіваюся, що незабаром у місті побільшає дороговказів, принаймні, хоча б написів з назвою вулиці та номером дому на воротах. І орієнтуватися в Синельниковому тоді буде набагато легше.

Євгеній ТИЧИНА.