В оточенні сотень різноманітних квітучих кущів, молодих плодового та горіхового садів, малини та винограду, полуниці зосередився спільний дім для одиноких людей, більшість з яких не мають ріднішої душі, окрім персоналу Синельниківського  районного терцентру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відділення стаціонарного догляду постійного або тимчасового проживання, яке розташоване у с. Зайцеве. На порозі цього закладу нас радо зустрічають  директор районного терцентру Олена Журавель  та завідуюча відділенням Світлана Крохмальна разом з підопічними, які, дізнавшись про візит газетярів, нагладжували сорочки.

Тут й справді куди не глянь – все буяє пишним квітом, в затінку дерев є лави для відпочинку. Планується ще встановлення альтанки, де підопічні гомонітимуть про життя. В самій установі численні кімнатні рослини милують око та насичують киснем груди.
Утримання підопічного на місяць складає трохи більше 4-х тисяч гривень, а вартість одного харчодня – 35 гривень. Раціон різноманітний: сезонні овочі та фрукти, м’ясо, риба, каші, чаї, соки, молочні продукти та зимові заготовки, які зберігаються у просторій утепленій коморі. Додатково продуктами харчування (крупа, цукор, мука) допомагають спонсори. Восени яблуками щедро пригостив керівник ТОВ «Гарант-Агро» Віктор Бібік.
- На нашій кухні нова електрична плита, витяжки. Ми постійно стежимо за тим, щоб харчоблок і їдальня були забезпечені  необхідним якісним посудом, холодильним обладнанням, щоб не порушувати технологію приготування та забезпечити вживання якісних страв, - розповідає керівник терцентру.
Відповідно до затверджених нормативів  площа, на якій проживають підопічні, наближена до ідеальної. В кімнатах просторо, там сучасні меблі в достатній кількості. В коридорах два куточки для відпочинку з телевізорами та м’якими меблями.
Найстаршим жителям цього закладу 92 і 93 роки, одна з них перебуває тут з першого дня відкриття. В відділенні знайшли притулок і переселенці з Криму та Донеччини - одинокі пенсіонери.
«Вода – це життя!» - вважають в закладі, тож в коридорі стоять 20-ти літрові баклажки з помпами, в яких очищена вода, а в кімнатах на столі – кип’ячена в графинах. Не економлять тут на життєвоважливій рідині - з кранів цілодобово ллється тепла вода.
Відпочивають душею, читають близько 900 екземплярів книг, тренують пам’ять, граючи в шахи та складаючи пазли, у кімнаті психоемоційного розвантаження. До речі, ідею з пазлами Олена Журавель підгледіла в  американському серіалі, побачивши як дідусі та бабусі завзято складають елементи картинки докупи.
На цьому дозвілля підопічних не закінчується. З концертними номерами відвідує зі своїм колективом «Срібні джерела» директор Зайцівського БК Володимир Фоменко. Постійними гостями є районна рада ветеранів на чолі з Іваном Житніковим, місцеві школярі, різні релігійні конфесії.
У закладі є спеціально облаштовані особисті  кімнати з окремими телевізором, меблями та допоміжним пристосуванням для людей з обмеженими руховими можливостями.
Надаючи кваліфіковані допомогу та догляд, працівники дбають не лише про здоров’я підопічних, а й про відновлення їхніх документів, пенсійних посвідчень, групи інвалідності, опікуються виготовленням протезів, які замовляють на спеціальному заводі у Дніпрі, тощо.
В 2010 році було проведено капремонт будівлі колишньої Зайцівської лікарні за кошти цільової субвенції з державного та місцевого бюджетів в розмірі 1 мільйон 300 тисяч гривень. З 2011 року функціонує відділення  стаціонарного догляду. За сім з половиною  років роботи в ньому отримали послуги більше 80 громадян, для яких стіни закладу стали другою домівкою, працівники – родиною, а інші підопічні – добрими сусідами.
Загалом же в районному терцентрі, розповідає Олена Станіславівна, функціонує 38 дільниць соціального обслуговування, в усіх старостинських округах, в яких працює 38 соціальних робітників. Вони надають кваліфіковану допомогу самотнім, не здатним до самообслуговування громадянам, інвалідам, хворим, пенсіонерам.
На підставі визначення ступеню індивідуальних потреб, соцпрацівники складають плани  та надають послуги потребуючим. Вони у сільській місцевості специфічні, адже треба допомогти, окрім прибирання, приготування їжі, і з присадибною ділянкою, і в  м. Синельникове вирушити для вирішення різних справ: чи харчів дешевших на базарі купити, чи ліків, чи то комунальні питання закрити і  таке інше. Для багатьох  самотніх людей – соціальний працівник єдиний помічник та відрада.
Навантаження на одного працівника за нормативом 6 чоловік, але на всіх дільницях від 10 до 12 підопічних. Для працівників існує графік робочого часу, в який він повинен вкладатися, проте жоден з них не залишає без уваги людей, які найбільше потребують  допомоги та опіки. Є попит на надання соціальних послуг. Наприклад, один  соціальний робітник надає послуги у  2-3-х населених пунктах в таких старостинських  округах як: Великомихайлівський, Луб’янський, Василівський, Гірківський, Шевченківський, Мар’ївський Майський. В Іларіоновому діють 5 дільниць соціального обслуговування, адже територія велика, відстані чималі.
Також фахівці з соціального обслуговування надають платні послуги. Найдорожчі з них виконання ремонтних робіт (фарбування, побілка, тощо) – 150,49 гривень в місяць, найдешевші – дрібний ремонт одягу – 3,76. Загалом їх понад 50 видів.
У терцентрі дбають про те, щоб соцробітник був більш мобільним, кожен має велосипед, на часі заміна семи двоколісних засобів на нові. Закуплені нові господарчі сумки, на черзі прорезинене взуття, робочі халати.
Постійно підвищується кваліфікація  працівників, для них організовуються семінари та наради із залученням фахівців пенсійного фонду, управління соціального захисту та інших служб ра-йону. Працівники чітко орієнтуються в чинному законодавстві та в усіх змінах, що відбуваються в системі надання соціальних послуг. Вони надаються відповідно до Державних стандартів догляду вдома та стаціонарного догляду.
Районний територіальний центр є єдиним провайдером з надання соціальних послуг на території району. В період реформування місцевого самоврядування хвилює подальша доля установи. Чи зможуть надаватися кваліфіковані соціальні послуги, і не залишаться на узбіччі люди, яким конче необхідна стороння допомога?

Орися ЛАДАТКО.

Фоторепортаж про те, як живеться підопічним в стаціонарі, дивіться в наступному номері.